В Україні запровадять премію за внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови

В Україні запровадять премію за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови.

Уряд ухвалив постанову “Про премію Кабінету міністрів України за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови”. Нею передбачено, що кожного року буде присуджуватися до 20 премій у розмірі 50 тисяч гривень кожна.

Проєкт акта був напрацьований за результатами засідань Національної комісії з питань кримськотатарської мови.

Документ розробила Державна служба з етнополітики та свободи совісті у межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, яка була схвалена урядом 23 лютого 2022 року.

Премію та відзнаку надаватимуть тим, хто сприятиме розвитку і популяризації кримськотатарської мови.

Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету у Львові анонсував курс із вивчення кримськотатарської мови.
Географічним назвам у тимчасово окупованому Криму буде повернуто історичні найменування кримськотатарською мовою – наразі триває підготовка цього рішення.
Кавову традицію кримських татар додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

У селі Дейр-Нізам на окупованому Західному березі ізраїльські військові бульдозерами викорчували оливкові дерева на приватних палестинських землях. Це сталося за кілька днів до початку сезону збору врожаю, від якого залежать доходи багатьох місцевих родин

Технологічний гігант OpenAI безкоштовно надасть уряду України систему кіберзахисту на базі штучного інтелекту Daybreak для захисту цивільної інфраструктури.

Amazon купує великі партії книжок, сканує їх, а потім знищує фізичні примірники. За даними розслідування 404 Media, оцифровані тексти компанія використовує для розробки та вдосконалення продуктів і сервісів на основі штучного інтелекту.

23 вересня парламент Болгарії проголосував за скасування заборони на експорт пального, яка діяла з листопада 2025 року. Рішення відкриває європейський ринок для НПЗ російського “Лукойлу” в Бургасі — найбільшого нафтопереробного заводу на Балканах.

Німеччина вперше офіційно зафіксувала відмову від викопного палива як окрему державну ціль. До 2045 року країна планує позбутися залежності від нафти, газу та вугілля, паралельно різко нарощуючи частку відновлюваної енергетики.