Естонія веде підготовку до підписання угоди з Україною про безпекові гарантії
Джерело: спільна пресконференція Лаурі Хуассару та Руслана Стефанчука
За результатами зустрічі 26 березня Голова Верховної Ради України наголосив Голові Рійгікогу Естонської Республіки Лаурі Хуссару, що Естонія була та залишається лідеркою у підтримці України.
Зокрема, під час розмови сторони відзначили, що багато рішень, ухвалених Європарламентом та іншими європейськими інституціями, ініціювалися в Естонії та переважно у Парламенті країни. Також Стефанчук зазначив, що очільники парламентів обговорили перспективи співпраці й подальшої підтримки України на шляху до Європейського Союзу та НАТО.
Своєю чергою, Лаурі Хуссар висловив глибоку солідарність з Україною та українським народом, “який уже декілька років веде цю мужню війну проти агресора”. Він додав, що Естонія є лідеркою у наданні військової допомоги України, з огляду на дохід на душу населення в країні.
Найважливіше зараз — це надавати військову допомогу Україні, і надавати її швидко. До того часу, коли Україна здобуде перемогу у цій війні. Усі демократичні країни мають розділяти цю впевненість Естонії, — акцентував глава парламенту Естонії.
Також він акцентував, що Естонія вітає гарантії безпеки, договори про які Україна вже підписала з рядом країн, зауваживши, що Естонія веде підготовку до такого самого підписання. Зокрема, розробляється такий договір про гарантії безпеки, щоб Україна “мала все, що їй потрібно, аби якнайшвидше перемогти у цій війні й жити вже у вільному та мирному світі”.
Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Раніше Велика Британія, Німеччина та Франція одразу підписали з Україною подібні угоди про безпеку.
У Міноборони підтвердили, що станом на 5 березня вже сім країн підписали безпекові угоди з Україною.
- Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
- 12 липня 2023 року Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
- Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
- В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
- 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
- 22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
- 5 лютого у Києві провели третій раунд переговорів із Нідерландами щодо укладення угоди про гарантії безпеки. Зокрема сторони узгодили подальші дії стосовно фіналізації домовленостей.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.