Reuters: РФ збільшує імпорт бензину з Білорусі після атак на російські НПЗ
Джерело: Reuters
У березні Росія збільшила імпорт бензину із сусідньої Білорусі, щоб зменшити ризик дефіциту на внутрішньому ринку через позапланові ремонти на російських нафтопереробних заводах після атак безпілотників, повідомили чотири джерела.
Зазвичай Росія є чистим експортером пального та постачальником на міжнародні ринки, одначе, наслідки ударів безпілотників змусив нафтові компанії імпортувати.
РФ вже заборонила експорт бензину з 1 березня, щоб спробувати забезпечити достатньо пального для внутрішнього ринку після неодноразових атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи з початку року.
Росія зазвичай імпортує дуже мало пального з Білорусі, хоча вона звернулася до країни в серпні-жовтні 2023 року, коли зіштовхнулася з дефіцитом пального, що призвело до стрімкого зростання цін на бензин і чергової заборони на експорт нафтопродуктів.
Цього року Росія знову збільшила імпорт бензину з Білорусі, і в першій половині березня обсяг досяг майже 3 тис. тонн, повідомили джерела Reuters.
У лютому Росія імпортувала 590 тонн, а в січні постачань з Білорусі не було.
Два джерела в галузі, які побажали залишитися анонімними, сказали, що обговорення стосовно подальшого імпорту відбуваються між урядами та нафтовими компаніями.
Один із них зазначив, що переговори були складними, оскільки Білорусь надає пріоритет експорту свого пального на міжнародні ринки.
Скільки буде потрібно Росії, залежатиме від термінів ремонту НПЗ, повідомило інше джерело.
Припускають, що російські нафтові компанії можуть збільшити постачання нафти на білоруські НПЗ в обмін на додаткові нафтопродукти для постачання в Росію.
Білорусь переважно експортує свої нафтопродукти на міжнародні ринки за довгостроковими транзитними угодами між державами. Країна має два нафтопереробні заводи — Новополоцкий “Нафтан” і “Мозырский”.
Кожен має потужність у 12 мільйонів тонн на рік (близько 240 000 барелів на день), але зазвичай працюють на меншій потужності, переробляючи кожен близько 9 мільйонів тонн на рік (близько 180 000 барелів на день).
Тож незрозуміло, наскільки Білорусь може збільшити видобуток, і джерела в галузі поінформували, що існують технічні проблеми.
Зауважимо, ще у лютому ЗМІ повідомляли, що показники перероблення нафти у РФ впали до найнижчого рівня після зупинки двох великих НПЗ, які атакували безпілотники.
Також британські розвідники оцінили, як атаки ЗСУ на російські нафтопереробні заводи вплинули на економіку РФ. Фахівці зауважили, що від 1 березня у Росії діє піврічна заборона на експорт бензину. Причина – необхідність стабілізувати ціни на внутрішньому ринку РФ на тлі зростання попиту.
Експерти наголосили, що Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.
- За даними ЗМІ, уночі 12 березня Україна атакувала РФ за допомогою БпЛА, завдавши вагомої шкоди великому нафтопереробному заводу Росії.
- У ніч на 17 березня на одному із заводів у місті Слов’янськ-на-Кубані в Краснодарському краї РФ виникла пожежа внаслідок атаки дронів.
- Уночі 16 березня у Росії вчергове було атаковано нафтопереробні заводи.
- Під ранок 13 березня у Рязанській області РФ було атаковано місцевий нафтопереробний завод.
- Удари безпілотників, які у січні щонайменше шість разів атакували об’єкти нафтогазової інфраструктури Росії, вдарили по експорту великих нафтових компаній країни-агресорки.
Протягом минулої доби, 22 листопада, відбулось 190 бойових зіткнень.
Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.
У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 21 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення.
Фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.