Атаки українських БпЛА по російських НПЗ знаменують про новий етап війни – ЗМІ

Джерело: Bloomberg

Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.

Від початку 2024 року Україна успішно атакувала щонайменше 9 великих НПЗ у Росії, і, за деякими оцінками, на цей час виведено з ладу 11% від загальної потужності країни.

Оскільки на полі бою Росія перехопила ініціативу, атака безпілотниками стає основним елементом оборони України – як символічно, так і стратегічно.

Такі атаки дають змогу Україні проникнути углиб території РФ та завдати шкоди промисловості, яка має основне значення для воєнних зусиль Кремля, оскільки вона забезпечує паливом війська та приносить чималі доходи у бюджет країни.

“Росія — це АЗС з армією, і ми маємо намір знищити цю АЗС. Ми збираємося зосередитися на тому, де це вдарить найсильніше, а саме на фінансові ресурси”, — сказав в інтерв’ю Франсіско Серра-Мартінс, співзасновник і головний виконавчий директор виробника безпілотників Terminal Autonomy.

Водночас у виданні зазначають, що успішна кампанія України “є потенційно дикою” для світових ринків та союзників України. Через атаки – які вже завдали значної шкоди – міжнародні ціни на нафту неухильно зростають на тлі побоювань, що невдовзі вони можуть призвести до руйнування експорту.

Лише шість тижнів тому в Україні створили Сили безпілотних систем – спеціалізований підрозділ, який зосереджується на БпЛА. На той момент Збройні сили України вже використали цю технологію з великим ефектом, знищивши низку суден Чорноморського флоту Росії та пошкодивши нафтовий об’єкт у Балтійському морі.

До середини лютого БпЛА пошкодили 5 російських НПЗ. На цьому ті з 1 березня по 31 серпня Росія заборонила експорт бензину.

“Українські лідери, схоже, відчувають, що навіть якщо вони продовжуватимуть оборонятися, вони повинні мати можливість продовжувати завдавати болю Росії”, – сказав Пітер Шредер, колишній старший аналітик з питань Росії Центрального розвідувального управління США.

За словами виробників безпілотників, які розмовляли з Bloomberg, цей успіх прийшов нелегко. Дрони потрібно було сконструювати так, аби вони обійшли російські РЕБ, використовуючи навігацію на місцевості або візуальне позиціювання, яке не потребує жодних електронних засобів зв’язку після запуску. Їм потрібно працювати на відстані до 1000 кілометрів, а також нести достатньо великий вибуховий корисний вантаж, щоб завдати значної шкоди об’єктам, які були побудовані, щоб бути стійкими.

12 березня глава СБУ Василь Малюк у коментарі Bloomberg заявив, що Україна не обмежуватиметься лінією фронту і виконуватиме завдання на морі та у глибокому тилу РФ.

Того ж дня почалася друга хвиля атак безпілотників, які пошкодили деякі з найбільших нафтопереробних заводів Росії — у Нижньому Новгороді та Рязані.

Кілька разів Україна також атакувала НПЗ у Кірішах, який є ключовим об’єктом на узбережжі Балтійського моря, що виробляє паливо переважно на експорт, однак атаки були невдалими.

Шквал атак викликав стрибок цін на бензин і дизельне пальне на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі, хоча вартість пального на заправних станціях у Росії мало змінилася. У Росії заявили, що їм, імовірно, доведеться перенаправляти більше сирої нафти на експорт через вплив на темпи її перероблення.

За межами Росії нафтовий ринок продемонстрував лише скромну реакцію на атаки безпілотників, попри статус РФ як великого експортера. Ф’ючерси на нафту підвищилися на тлі сприйняття зростаючого геополітичного ризику. Хоча базові європейські ціни на дизельне пальне також зросли, вони залишаються нижчими за рівень, який спостерігався в лютому в розпал нападів хуситів на судноплавство в Червоному морі.

Однак якщо українські БпЛА вже ж завдадуть пошкоджень НПЗ у Кірішах, потенційно позбувшись близько 150 000 барелів на день виробництва дизельного пального, призначеного в основному для експорту, ситуація може змінитись. Нафтові ринки можуть відчувати ще більше хвилювання, якщо Україна почне націлюватися на основні російські термінали експорту нафти в Балтійському чи Чорному морях.

“Якби Україна хотіла посилити свій тиск на російські доходи від нафтопереробки, вона б націлилася на ключову інфраструктуру терміналів для експорту продукції в портах Приморськ або Новоросійськ. Однак це призведе до подальшого тиску на відносини із західними союзниками, оскільки вплив на світові ціни на нафту та нафтопродукти буде суттєвим”, — сказав Марк Вільямс, директор з досліджень короткострокових нафт у консалтинговій компанії Wood Mackenzie Ltd.

Зараз українська кампанія з безпілотників зосереджена виключно на економічному впливі на Росію — на перешкоджанні здатності країни переробляти сиру нафту на паливо та зношуванні її протиповітряної оборони.

“Це, по суті, нова форма війни на виснаження, коли ці системи розгортаються у величезних обсягах проти стратегічних об’єктів”, — сказав Серра-Мартінс з американської компанії Terminal Autonomy, заснованої минулого року з виробничими потужностями в Україні.

Безпілотники розроблені як недорогі та одноразові, Таким чином ракети з російських систем протиповітряної оборони, якими вони збивають БпЛА, можуть коштувати в 40 разів дорожче, ніж сам дрон, на який вони націлені.

Навіть якщо безпілотники будуть збиті, це все одно економічний виграш, сказав він.

Атаки також мають психологічну мету, сказав інший виробник безпілотників, який побажав залишитися анонімним. Пропаганда РФ намагається змусити своїх громадян забути, що нація перебуває у стані війни, але довгі черги на автозаправних станціях перенесуть реальність конфлікту в їхнє повсякденне життя.

Хоча губернатори регіонів, де атакують НПЗ, часто першими повідомляють про інциденти, загалом Кремль докладає зусиль, аби приглушити будь-який вплив на широке населення.

Безпілотники стають дедалі важливішим елементом у військовій стратегії України, але вони не можуть замінити сучасну зброю від НАТО, за словами кількох відомих бізнесменів, які допомагають фінансувати їх закупівлю.

Україна змушена покладатися на БпЛА, оскільки союзники не надають далекобійні ракети, побоюючись ескалації.

На додачу до цього, багатомісячна затримка військової допомоги США у розмірі 60 мільярдів доларів призвела до того, що Україні дедалі більше бракує навіть основних боєприпасів, таких як артилерійські снаряди, перед лицем нещодавнього просування Росії.

“Кампанія проти російської енергетичної інфраструктури показує, що Київ може продовжувати завдавати певного болю. Але навряд чи це матиме стратегічний вплив на хід війни”, — сказав Шредер, колишній аналітик ЦРУ, який зараз є помічником старшого наукового співробітника Центру нової американської безпеки у Вашингтоні.

Кабінет Міністрів України заборонив пересилати за кордон паспорти громадянина України, а також закордонні паспорти для осіб чоловічої статі призовного віку. Відтепер така можливість передбачена виключно на території України.

Американська співачка і авторка пісень Біллі Айліш розповіла про свою сексуальну орієнтацію та незабаром випустить пісню “Lunch” про її закоханість у дівчину.

Надвечір 24 квітня президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні висловив вдячність США за ухвалений та підписаний Джо Байденом законопроєкт про допомогу Україні на понад 60 мільярдів доларів. Зауважив, що у новому оборонному пакеті союзники спорядили усе: від ATACMS до необхідної ППО і техніки.

Стрічка української режисерки Ірини Цілик “Я і Фелікс” за мотивами книжки “Хто ти такий?” військовослужбовця Артема Чеха розпочинає кінотеатральний прокат у Канаді.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють інформацію про те, що на Сумщині у 2025 році закриють 41 школу у 20 громадах області через відсутність фінансування – у ЦПД спростували російські фейки.