«Юнкор» на службі Кремля: як підлітків з окупації залучають до пропаганди – розслідування

Джерело: KibOrg

Журналісти дослідили, як Росія залучає українських підлітків з тимчасово окупованих територій до мілітаризованої медіапрограми “Юнкор”, що працює під егідою “Юнармії”. Розслідування підготували KibOrg, OCCRP, The Kyiv Independent, “Суспільне Новини” та 24 Канал.

Одним із прикладів стала історія Катерини Правдюк із Генічеська – курортного міста на Азовському морі, яке росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення. До війни, у 12 років, вона знімалася у відео для своєї школи до Міжнародного дня рідної мови й говорила про значення української мови.

“Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її – не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів”, – казала вона тоді.

Після окупації Генічеська траєкторія дівчини різко змінилася. Нині 17-річна Правдюк є заступницею керівника “Юнармії” на окупованій частині Херсонщини. У жовтні 2025 року вона отримала грант у 800 тисяч рублів на розвиток так званого “патріотичного виховання” в регіоні.

За даними розслідування, “Юнкор” формально схожий на журналістський гурток: підлітки проходять онлайн-навчання, роблять сюжети, записують інтерв’ю і беруть участь у медіафорумах. Однак програма діє в структурі “Юнармії” – молодіжної мілітаризованої організації, пов’язаної з Міністерством оборони РФ і фінансованої з російського бюджету.

Журналісти проаналізували сотні сторінок внутрішніх документів “Юнармії”, пройшли відеокурс “юнкорів” і відстежили історії дітей з окупованих територій. За цими даними, на окупованих територіях України програма “Юнкор” має 140 активних учасників: від шести на Херсонщині до 60 на Донеччині.

У 2024 році на “Юнкор” витратили 9 мільйонів рублів, або близько 119 тисяч доларів. Приблизно дві третини цієї суми пішли на організацію другого медіафоруму в Москві, решта – на регіональні витрати. Водночас сама “Юнармія” має значно ширшу інфраструктуру. У 2023 році організація просила в Міноборони РФ 200 мільйонів рублів і загалом отримала від уряду понад 500 мільйонів рублів. Наступного року вона запросила ще 270 мільйонів рублів через іншу прокремлівську молодіжну структуру – “Рух перших”.

Улітку 2023 року щонайменше 18 українських підлітків з окупованих територій поїхали до Москви на перший всеросійський медіафорум “Юнкор”. Серед них були групи з окупованих Донеччини, Луганщини та Херсонщини. Програма форуму включала зустрічі з “ветераном СВО”, лекції про “соціальну інженерію” та навчання з розпізнавання “фейків”.

В онлайн-курсі “Юнкору” підліткам прямо пояснюють, що вони мають орієнтуватися на російських воєнкорів. Начальниця пресслужби “Юнармії” Ксенія Барладян у першій лекції називає їх “найсміливішими і наймудрішими представниками журналістики”.

За підрахунками журналістів, у 26 лекціях курсу слово “воєнкор” звучить щонайменше 20 разів, а російський термін “спеціальна воєнна операція” – щонайменше 13 разів. Учасникам пояснюють, що соцмережі є частиною “інформаційної війни”, а їхній контент має підтримувати російських військових.

“Наш інтернет-простір нині справді є полем бою. [Якщо] правильно використовувати інструменти соціальних мереж, це буде вашим внеском у перемогу в інформаційній війні”, – говорить Барладян.

Серед викладачів курсу – проросійські воєнкори та представники російських державних медіа. Одна з лекторок, телеведуча і документалістка Регіна Орєхова, після початку повномасштабної війни працювала в зоні бойових дій і знімала фільми, які героїзують російських військових. У лекції вона радить учасникам орієнтуватися на військових і виконувати їхні вказівки.

“Робиш усе, що каже військовий. Сумніваєшся? Запитай у військового і зроби, як він сказав”, – каже вона.

Після кожної лекції учасники складають прості тести. В одному з питань їх запитують, які цінності важливо пам’ятати при створенні контенту для “Юнармії”. Правильна відповідь – “патріотичні”.

Журналісти дійшли висновку, що курс навчає підлітків прославляти російську війну проти України, показувати окупацію в позитивному світлі, дискредитувати українську армію, нормалізувати війну як частину повсякденності, не критикувати владу та захищати все російське.

Коли в листопаді 2022 року ЗСУ вдалося звільнити правобережну частину Херсонської області, лівобережний Генічеськ – один із найбільших населених пунктів у тій частині регіону – так і залишився під контролем Кремля. Тоді й почала активно розгортатися “Юнармія”.

Зокрема, наприкінці 2022 року її представники провели конференцію в Генічеську, а також відвідали місцевий ліцей №2. 23 лютого 2023 року, у російський День захисника Вітчизни, там відбулася урочиста посвята. Серед нових учасників була й Катерина Правдюк.

Невдовзі її відео почали з’являтися в проросійських Telegram-каналах Херсонщини. У цих роликах вона вже говорила зовсім інше, ніж у шкільному відео про українську мову.

“Російський народ вимагає об’єднання всього народу під захистом Росії від агресії країн Заходу”, – заявляла Правдюк у березні 2023 року.

Після візиту Володимира Путіна на окуповану частину Херсонщини вона записала ще одне відео:

“Я вірю у Володимира Путіна і готова під його керівництвом відродити Херсонщину та будувати Росію майбутнього”.

Згодом у Telegram-каналі місцевої “Юнармії” вийшли 44 відео за участю Правдюк. Вона веде сюжети, бере інтерв’ю у російських військових, розповідає про заходи організації та пояснює, як правильно носити берет “Юнармії”. Хоча канал має менш як 300 підписників, окремі її відео збирали до 12,7 тисячі переглядів.

У 2023 році Правдюк стала однією з переможниць конкурсу “Za Херсон”, який організував місцевий осередок Союзу журналістів Росії. Дипломи вручав Олександр Малькевич – член Громадської палати РФ і медійник, пов’язаний із Євгеном Пригожиним.

“Дівчатам по 15 років – зростає зміна. Інтерес у молоді до участі в медіажитті колосальний. Це не дає нашим ворогам заспокоїтися. Тому що вони обмовляють і погрожують, а молодь працює і легко спростовує їхні фейки”, – говорив він.

Пізніше портрет Правдюк з’явився на будівлі Генічеської адміністрації. На муралі її зобразили у формі “Юнармії” на тлі російського триколора. Нині вона планує розвивати “Школу юнармійця” і шукати нових учасників організації по всій окупованій частині Херсонщини.

Фото: “Юнармія”

Інша історія з розслідування – Марина з Херсонщини, яка також долучилася до “Юнармії” під час окупації. У січні 2026 року вона опублікувала в Telegram різкий пост проти українських військових після удару по об’єктах в окупованих Хорлах. Окупаційна влада тоді заявляла про загиблих і поранених, а українські військові наголошували, що завдають ударів лише по військових цілях.

За даними журналістів, Марина живе в селі Щасливе, яке опинилося під окупацією в перший день повномасштабного вторгнення. Після 14-річчя вона отримала російський паспорт. Її батько, 54-річний Віталій із позивним “Утюжок”, воює на боці Росії. До мобілізації він очолював юнармійський загін “Чорноморець” у місцевій школі, а тепер цим загоном керує сама Марина.

Вона також є однією з авторок газети “Юнармійська правда”, яку видає загін. Журналісти отримали кілька електронних номерів цього видання від джерела на Херсонщині. З осені 2023 року вийшло сім друкованих номерів накладом по тисячі примірників. У газеті пишуть про поїздки дітей до Росії, Другу світову війну в радянській інтерпретації та “вісті з фронту”. Значна частина матеріалів прямо пов’язана з війною.

В одному з текстів Марина розповідає про російського військового Антона Савельєва з позивним “Поет”. У матеріалі цитують його твердження про те, що Україна нібито є “історичною частиною Великої Росії”, а її населення – “руськими людьми”, яким “задурили голови”.

Ще один напрям роботи “Юнкору” – просування радянських і російських воєнних міфів. На окупованій Луганщині одним з облич “Юнармії” стала 19-річна Поліна Засєвська, командирка загону в Сорокиному. В одному з інтерв’ю вона казала, що спершу її увагу привернула “надзвичайно красива форма юнармійців”.

Згодом її портрет також з’явився на муралі – поруч із радянською підпільницею Уляною Громовою. У 2023 році короткометражний фільм Засєвської “Краснодон – місто героїв” переміг на фестивалі “Юнармія у кадрі” як “найкращий патріотичний”. Формально стрічка присвячена радянській “Молодій гвардії”, однак у фіналі авторка проводить паралель із сучасністю.

“У той страшний 1942 рік місту Краснодону не вдалося уникнути лиха. І сьогодні, в ці важкі дні, ми будемо вірними. Ми нащадки великих героїв. Нам є на кого рівнятися, ким пишатися, чий приклад наслідувати”, – говорить вона.

Інший учасник “Юнкору” з Луганщини, 18-річний Єлисей Харченко, знявся у відео, де радянська воєнна риторика прямо переноситься на нинішню війну. На тлі кадрів з ударами російських дронів він декламує лист радянського солдата часів Другої світової, а у фіналі читає його біля меморіалу в окупованому Луганську.

Розслідувачі зазначають, що ці історії показують не окремі випадки, а систему. На окупованих територіях Росія створює для дітей середовище, де журналістика підміняється пропагандою, війна подається як норма, а участь у мілітаризованих структурах – як шлях до визнання, поїздок, нагород і кар’єри.

• Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про запровадження обмежувальних заходів проти двох організацій, причетних до гібридної діяльності Росії, зокрема до пропаганди та дезінформації.