Британські вчені вивели пшеницю, що зменшує утворення канцерогенів у підсмаженому хлібі
Джерело: The Guardian
У Британії вчені застосували технологію редагування геному Crispr, щоб змінити властивості пшениці. У Rothamsted Research кажуть, що з такого зерна можна виготовляти продукти, які після підсмажування утворюють менше потенційно небезпечних сполук.
Йдеться про вплив на вміст вільного аспарагіну – амінокислоти, яку рослина використовує для накопичення азоту. Під час випікання, смаження або підсмажування вона перетворюється на акриламід – токсичну речовину, яку вчені класифікують як ймовірний канцероген.
Дослідження проводили протягом двох років у польових умовах. За цей час вчені перевірили, чи впливають зміни на врожайність і склад зерна. Результати показали, що рівень вільного аспарагіну можна суттєво знизити без втрати врожаю. Відповідно, у готових продуктах формується менше акриламіду.
Хліб і печиво, виготовлені з цієї пшениці, продемонстрували значно нижчі показники цієї сполуки. У деяких зразках після підсмажування її кількість була настільки малою, що не піддавалася вимірюванню.
Для оцінки ефективності нового підходу дослідники порівняли його з традиційними методами селекції. Зокрема, із технологією, за якої насіння обробляють хімічними речовинами, щоб викликати випадкові мутації. Такий спосіб вважається допустимим, оскільки подібні зміни можуть відбуватися природно.
У випадку з Crispr зміни були точковими й спрямованими. Вчені відредагували ген, відповідальний за синтез аспарагіну, а в одній із ліній – також пов’язаний із ним ген. Це дозволило знизити вміст цієї амінокислоти в зерні на 59%, а в окремих варіантах – до 93%, без впливу на врожайність.
Натомість традиційні методи дали приблизно 50% зниження рівня аспарагіну, але супроводжувалися падінням врожайності майже на 25%. Ймовірно, це пов’язано з тим, що випадкові мутації зачіпають не лише потрібні ділянки ДНК.
Велика Британія після виходу з Європейського Союзу стала одним із світових центрів досліджень у сфері редагування геному. У 2023 році тут ухвалили закон про генетичні технології (точне селекційне розведення), який спрощує створення та виведення на ринок генетично модифікованих сільськогосподарських культур і худоби. Однак він перебуває під загрозою через нову угоду про санітарні та фітосанітарні заходи – Велика Британія і ЄС зараз ведуть переговори про неї.
- Дослідники з Університету Іллінойсу винайшли метод приготування картоплі фрі з меншою кількістю олії, при цьому зберігаючи хрустку скоринку.
Перед літнім сезоном лікарі закликають уважніше ставитися до стану стоп, адже деякі зміни можуть свідчити не лише про наслідки незручного взуття чи фізичних навантажень, а й бути ранніми ознаками серйозних захворювань. Про це йдеться в матеріалі The Washington Post із рекомендаціями подологів, дерматологів і судинних хірургів.
Дві американські родини подали до суду на лікарню в штаті Північна Дакота після того, як ДНК-тести показали, що їхніх синів переплутали при народженні 38 років тому. Чоловіки випадково дізналися правду лише два роки тому й тепер вимагають компенсації за “життя, яке в них відібрала помилка медиків”.
У прикордонному румунському повіті Тулча, який межує з Одеською областю, вранці 2 серпня оголосили повітряну тривогу через повітряну ціль поблизу кордону з Україною. Згодом Міністерство національної оборони Румунії повідомило, що ціль не перетинала повітряний простір країни та зникла з радарів.
Більшість дорослих можуть безпечно споживати до 400 мг кофеїну на день – приблизно стільки міститься у трьох-п’яти чашках звичайної кави. Помірне вживання напою для деяких людей також може бути пов’язане з нижчим ризиком серцево-судинних захворювань. Про це йдеться в новому науковому огляді Американської кардіологічної асоціації.
Попри успіх “Одіссеї” Крістофера Нолана в прокаті та схвальні відгуки більшості кінокритиків, стрічка отримала різку критику від дослідниці античної літератури Емілі Вілсон, чий переклад поеми Гомера режисер називав одним із головних джерел натхнення під час роботи над фільмом.