Британські вчені вивели пшеницю, що зменшує утворення канцерогенів у підсмаженому хлібі
Джерело: The Guardian
У Британії вчені застосували технологію редагування геному Crispr, щоб змінити властивості пшениці. У Rothamsted Research кажуть, що з такого зерна можна виготовляти продукти, які після підсмажування утворюють менше потенційно небезпечних сполук.
Йдеться про вплив на вміст вільного аспарагіну – амінокислоти, яку рослина використовує для накопичення азоту. Під час випікання, смаження або підсмажування вона перетворюється на акриламід – токсичну речовину, яку вчені класифікують як ймовірний канцероген.
Дослідження проводили протягом двох років у польових умовах. За цей час вчені перевірили, чи впливають зміни на врожайність і склад зерна. Результати показали, що рівень вільного аспарагіну можна суттєво знизити без втрати врожаю. Відповідно, у готових продуктах формується менше акриламіду.
Хліб і печиво, виготовлені з цієї пшениці, продемонстрували значно нижчі показники цієї сполуки. У деяких зразках після підсмажування її кількість була настільки малою, що не піддавалася вимірюванню.
Для оцінки ефективності нового підходу дослідники порівняли його з традиційними методами селекції. Зокрема, із технологією, за якої насіння обробляють хімічними речовинами, щоб викликати випадкові мутації. Такий спосіб вважається допустимим, оскільки подібні зміни можуть відбуватися природно.
У випадку з Crispr зміни були точковими й спрямованими. Вчені відредагували ген, відповідальний за синтез аспарагіну, а в одній із ліній – також пов’язаний із ним ген. Це дозволило знизити вміст цієї амінокислоти в зерні на 59%, а в окремих варіантах – до 93%, без впливу на врожайність.
Натомість традиційні методи дали приблизно 50% зниження рівня аспарагіну, але супроводжувалися падінням врожайності майже на 25%. Ймовірно, це пов’язано з тим, що випадкові мутації зачіпають не лише потрібні ділянки ДНК.
Велика Британія після виходу з Європейського Союзу стала одним із світових центрів досліджень у сфері редагування геному. У 2023 році тут ухвалили закон про генетичні технології (точне селекційне розведення), який спрощує створення та виведення на ринок генетично модифікованих сільськогосподарських культур і худоби. Однак він перебуває під загрозою через нову угоду про санітарні та фітосанітарні заходи – Велика Британія і ЄС зараз ведуть переговори про неї.
- Дослідники з Університету Іллінойсу винайшли метод приготування картоплі фрі з меншою кількістю олії, при цьому зберігаючи хрустку скоринку.
Акції російського “Газпрому” 22 червня вперше з 2009 року опустилися нижче позначки у 100 рублів (1,35 дол.). На вартість вплинули скорочення експорту до Європи, зниження цін на нафту внаслідок прогресу в переговорах між Сполученими Штатами та Іраном, а також нездатність компанії укласти нову газову угоду з Китаєм.
Нове дослідження показало, що AI-модель Claude Opus 4.6 переконувала людей робити пожертви ефективніше, ніж професійні фандрейзери. Водночас автори роботи застерігають: результати отримані в експериментальних умовах, а саме дослідження ще не пройшло рецензування.
У Казахстані правоохоронці затримали незалежного журналіста Лукпана Ахмедьярова. Про це повідомив його колега Рауль Упоров.
Уряд Чехії вирішив не включати президента Петра Павела до делегації на саміт НАТО в Анкарі. Це порушує багаторічну традицію та може призвести до юридичного конфлікту між урядом і главою держави.
Британський телеведучий Джеремі Кларксон розповів, як змінив життя після діагнозу агресивний рак простати. Зірка “Ферми Кларксона” та “Топ Ґір” заявив, що тепер більше ходить пішки, повільніше їздить і хоче побачити, як ростуть його онуки.