Британські вчені вивели пшеницю, що зменшує утворення канцерогенів у підсмаженому хлібі
Джерело: The Guardian
У Британії вчені застосували технологію редагування геному Crispr, щоб змінити властивості пшениці. У Rothamsted Research кажуть, що з такого зерна можна виготовляти продукти, які після підсмажування утворюють менше потенційно небезпечних сполук.
Йдеться про вплив на вміст вільного аспарагіну – амінокислоти, яку рослина використовує для накопичення азоту. Під час випікання, смаження або підсмажування вона перетворюється на акриламід – токсичну речовину, яку вчені класифікують як ймовірний канцероген.
Дослідження проводили протягом двох років у польових умовах. За цей час вчені перевірили, чи впливають зміни на врожайність і склад зерна. Результати показали, що рівень вільного аспарагіну можна суттєво знизити без втрати врожаю. Відповідно, у готових продуктах формується менше акриламіду.
Хліб і печиво, виготовлені з цієї пшениці, продемонстрували значно нижчі показники цієї сполуки. У деяких зразках після підсмажування її кількість була настільки малою, що не піддавалася вимірюванню.
Для оцінки ефективності нового підходу дослідники порівняли його з традиційними методами селекції. Зокрема, із технологією, за якої насіння обробляють хімічними речовинами, щоб викликати випадкові мутації. Такий спосіб вважається допустимим, оскільки подібні зміни можуть відбуватися природно.
У випадку з Crispr зміни були точковими й спрямованими. Вчені відредагували ген, відповідальний за синтез аспарагіну, а в одній із ліній – також пов’язаний із ним ген. Це дозволило знизити вміст цієї амінокислоти в зерні на 59%, а в окремих варіантах – до 93%, без впливу на врожайність.
Натомість традиційні методи дали приблизно 50% зниження рівня аспарагіну, але супроводжувалися падінням врожайності майже на 25%. Ймовірно, це пов’язано з тим, що випадкові мутації зачіпають не лише потрібні ділянки ДНК.
Велика Британія після виходу з Європейського Союзу стала одним із світових центрів досліджень у сфері редагування геному. У 2023 році тут ухвалили закон про генетичні технології (точне селекційне розведення), який спрощує створення та виведення на ринок генетично модифікованих сільськогосподарських культур і худоби. Однак він перебуває під загрозою через нову угоду про санітарні та фітосанітарні заходи – Велика Британія і ЄС зараз ведуть переговори про неї.
- Дослідники з Університету Іллінойсу винайшли метод приготування картоплі фрі з меншою кількістю олії, при цьому зберігаючи хрустку скоринку.
Спільні прийоми їжі можуть бути пов’язані з нижчим ризиком депресії та деменції, а також із кращим емоційним самопочуттям. Науковці вважають, що значення має не лише сама їжа, а й соціальна взаємодія під час неї.
Російські війська ввечері 21 жовтня завдали балістичного удару по Києву. У Дніпровському районі зафіксували влучання в будівлі та падіння уламків, під завалами можуть перебувати люди.
Американський актор Шон Ґанн заявив, що більше не планує працювати на знімальному майданчику в ролі єнота Ракети з “Вартових Галактики”. Під час зйомок він фізично відтворював рухи персонажа перед іншими акторами, а аніматори згодом використовували цю роботу як орієнтир для створення Ракети на екрані.
У Єгипті підводні археологи знайшли бронзовий перстень-печатку із зображенням Александрійського маяка – одного із семи чудес Стародавнього світу. Це перша відома знахідка такого типу, яка може допомогти дослідникам більше дізнатися про історію стародавньої Александрії.
Служба безпеки України викрила шістьох прихильників Кремля, які виправдовували російську агресію та поширювали заклики до насильства. Серед них — киянка, яка протягом двох років публікувала в Telegram пропагандистські повідомлення із закликами вбивати українців.