Британські вчені вивели пшеницю, що зменшує утворення канцерогенів у підсмаженому хлібі

Джерело: The Guardian

У Британії вчені застосували технологію редагування геному Crispr, щоб змінити властивості пшениці. У Rothamsted Research кажуть, що з такого зерна можна виготовляти продукти, які після підсмажування утворюють менше потенційно небезпечних сполук.

Йдеться про вплив на вміст вільного аспарагіну – амінокислоти, яку рослина використовує для накопичення азоту. Під час випікання, смаження або підсмажування вона перетворюється на акриламід – токсичну речовину, яку вчені класифікують як ймовірний канцероген.

Дослідження проводили протягом двох років у польових умовах. За цей час вчені перевірили, чи впливають зміни на врожайність і склад зерна. Результати показали, що рівень вільного аспарагіну можна суттєво знизити без втрати врожаю. Відповідно, у готових продуктах формується менше акриламіду.

Хліб і печиво, виготовлені з цієї пшениці, продемонстрували значно нижчі показники цієї сполуки. У деяких зразках після підсмажування її кількість була настільки малою, що не піддавалася вимірюванню.

Для оцінки ефективності нового підходу дослідники порівняли його з традиційними методами селекції. Зокрема, із технологією, за якої насіння обробляють хімічними речовинами, щоб викликати випадкові мутації. Такий спосіб вважається допустимим, оскільки подібні зміни можуть відбуватися природно.

У випадку з Crispr зміни були точковими й спрямованими. Вчені відредагували ген, відповідальний за синтез аспарагіну, а в одній із ліній – також пов’язаний із ним ген. Це дозволило знизити вміст цієї амінокислоти в зерні на 59%, а в окремих варіантах – до 93%, без впливу на врожайність.

Натомість традиційні методи дали приблизно 50% зниження рівня аспарагіну, але супроводжувалися падінням врожайності майже на 25%. Ймовірно, це пов’язано з тим, що випадкові мутації зачіпають не лише потрібні ділянки ДНК.

Велика Британія після виходу з Європейського Союзу стала одним із світових центрів досліджень у сфері редагування геному. У 2023 році тут ухвалили закон про генетичні технології (точне селекційне розведення), який спрощує створення та виведення на ринок генетично модифікованих сільськогосподарських культур і худоби. Однак він перебуває під загрозою через нову угоду про санітарні та фітосанітарні заходи – Велика Британія і ЄС зараз ведуть переговори про неї.

Росія випустила пропагандистський псевдодокументальний фільм “Свідки”, у якому намагається нав’язати власну версію знищення Маріупольського драматичного театру. Для зйомок використали сцену відбудованої будівлі театру – місця, де після російського авіаудару загинули цивільні.

22 серпня російські окупанти атакували об’єкт газовидобутку Групи ДТЕК у Полтавській області. Робота об’єкту зупинена.

Упродовж 17–22 серпня Сили безпілотних систем у межах операції “Кримський рубильник off” уразили 27 енерговузлів у тимчасово окупованому Криму та на півдні України. Загалом від початку операції, яка триває з 1 липня, заявлено про виведення з ладу 267 енерговузлів.

Демократична Республіка Конго отримала 16 250 доз вакцини Ervebo для боротьби зі спалахом Еболи, який поширюється безпрецедентними темпами.

У Львові на території заводу “Іскра” рятувальники виявили тіло третьої людини, яка загинула внаслідок пожежі.