У Кремлі посилили безпеку Путіна на тлі загрози перевороту

Джерело: CNN

Кремль посилив заходи безпеки навколо президента РФ Володимира Путіна на тлі вбивств російських військових і побоювань щодо можливого перевороту. Про це йдеться у звіті європейської розвідки, з яким ознайомився CNN.

За даними документа, у помешканнях співробітників, які працюють поруч із президентом, встановлюють системи спостереження. Кухарям, охоронцям і фотографам заборонили користуватися громадським транспортом. Відвідувачів Путіна перевіряють двічі, а його найближче оточення може користуватися лише телефонами без доступу до інтернету.

Частину заходів запровадили останніми місяцями після вбивства високопоставленого генерала у грудні 2025 року. Це, як зазначається у звіті, спричинило конфлікт серед керівництва російських силових структур і вказує на зростання напруженості всередині Кремля на тлі економічних труднощів, ознак невдоволення та проблем на фронті в Україні.

Російські силовики також скоротили кількість місць, які регулярно відвідує Путін. Він і його родина перестали користуватися резиденціями у Підмосков’ї та на Валдаї. За інформацією розвідки, у 2026 році президент не відвідував військові об’єкти, хоча у 2025-му робив це регулярно. Замість цього Кремль публікує заздалегідь записані відео з його участю.

У звіті зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Путін проводить тривалий час у модернізованих бункерах, зокрема у Краснодарському краї.

Документ з’явився на тлі зростання напруженості навколо Кремля на четвертому році повномасштабного вторгнення. Західні оцінки втрат Росії – близько 30 тисяч убитих і поранених щомісяця – поєднуються з обмеженими територіальними здобутками та регулярними ударами українських дронів углиб країни. Економічні наслідки війни також стають помітнішими, зокрема через перебої мобільного зв’язку у великих містах, що викликає невдоволення навіть серед частини лояльного до влади населення.

У звіті наведено деталі занепокоєння російської влади щодо внутрішньої безпеки. Зокрема, йдеться про суперечки між силовими структурами щодо відповідальності за охорону військового керівництва. Після цього рівень безпеки підвищили ще для десяти високопоставлених командирів.

Окремий розділ документа присвячений ризику перевороту. У ньому зазначається, що з початку березня 2026 року “Кремль і Володимир Путін занепокоєні можливими витоками чутливої інформації, а також ризиком змови або спроби перевороту”. Також підкреслюється, що президент “особливо остерігається використання дронів для можливого замаху з боку представників російської політичної еліти”.

У звіті згадується секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу, якого пов’язують із потенційним ризиком перевороту через його вплив у військовому командуванні. Також зазначається, що арешт його колишнього заступника Руслана Цалікова 5 березня розцінюється як “порушення негласних домовленостей між елітами”, що може послабити позиції Шойгу.

Російські слідчі заявили, що Цалікова затримали за підозрою у розкраданні, відмиванні коштів і хабарництві. Водночас у звіті не наведено доказів причетності Шойгу до змови, а його публікація може бути спрямована на дестабілізацію ситуації в російському керівництві.

У документі також описано конфлікт між керівниками силових структур після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова. Начальник Генштабу Валерій Герасимов звинуватив голову ФСБ Олександра Бортнікова у недостатньому захисті військових. У відповідь Бортніков заявив про нестачу ресурсів і персоналу.

У звіті йдеться, що Валерій Герасимов заявив про страх і деморалізацію серед військових та розкритикував спецслужби за дефіцит передбачливості. Наприкінці зустрічі Путін закликав до спокою та доручив підготувати конкретні рішення протягом тижня.

Одним із таких рішень стало розширення повноважень Федеральної служби охорони, яка почала забезпечувати безпеку ще десяти високопоставлених командирів. За даними звіту, саме після цього було додатково посилено заходи безпеки навколо самого президента.

Автори документа зазначають, що частину наведених даних складно перевірити. Кремль на запит CNN щодо коментаря не відповів.

Міністерство оборони Росії може бути більш зацікавлене в смерті власника приватної військової компанії “Вагнер” Євгена Пригожина, ніж російський президент Володимир Путін.

У Кремлі побоюються перевороту за участі Шойгу – охорону Путіна різко посилили