Reuters: Росія шукає бензин у Казахстані на випадок дефіциту після атак на російські НПЗ
Джерело: Reuters
РФ попросила Казахстан бути готовим поставити 100.000 тонн бензину на випадок дефіциту, що загостриться через атаки БпЛА на російські НПЗ і перебої з постачанням, повідомили три джерела в галузі.
Одне з джерел повідомило, що угода про використання запасів для Росії вже узгоджена.
Водночас Шингис Ільясов, радник міністра енергетики Казахстану, зауважив, що Міністерство енергетики не отримувало такого запиту від російського колеги.
Раніше допомогти Росії з постачанням бензину вже погодилася сусідня Білорусь.
Станом на кінець березня атаки безпілотників вивели з ладу близько 14% російських потужностей первинної переробки нафти. Тоді як влада РФ заявляє, що ситуація на внутрішніх ринках пального стабільна.
Зазвичай Росія є чистим експортером пального та постачальником на міжнародні ринки, одначе, наслідки ударів безпілотників змусив нафтові компанії імпортувати.
РФ вже заборонила експорт бензину з 1 березня, щоб спробувати забезпечити достатньо пального для внутрішнього ринку після неодноразових атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи з початку року.
Цього року Росія знову збільшила імпорт бензину з Білорусі, і в першій половині березня обсяг досяг майже 3 тис. тонн, повідомили джерела Reuters.
Два джерела в галузі, які побажали залишитися анонімними, сказали, що обговорення стосовно подальшого імпорту відбуваються між урядами та нафтовими компаніями. Один із них зазначив, що переговори були складними, оскільки Білорусь надає пріоритет експорту свого пального на міжнародні ринки. Скільки буде потрібно Росії, залежатиме від термінів ремонту НПЗ, повідомило інше джерело.
Припускають, що російські нафтові компанії можуть збільшити постачання нафти на білоруські НПЗ в обмін на додаткові нафтопродукти для постачання в Росію.
Зауважимо, ще у лютому ЗМІ повідомляли, що показники перероблення нафти у РФ впали до найнижчого рівня після зупинки двох великих НПЗ, які атакували безпілотники.
Також британські розвідники оцінили, як атаки ЗСУ на російські нафтопереробні заводи вплинули на економіку РФ. Фахівці зауважили, що від 1 березня у Росії діє піврічна заборона на експорт бензину. Причина – необхідність стабілізувати ціни на внутрішньому ринку РФ на тлі зростання попиту.
Експерти наголосили, що Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.
- За даними ЗМІ, уночі 12 березня Україна атакувала РФ за допомогою БпЛА, завдавши вагомої шкоди великому нафтопереробному заводу Росії.
- У ніч на 17 березня на одному із заводів у місті Слов’янськ-на-Кубані в Краснодарському краї РФ виникла пожежа внаслідок атаки дронів.
- Уночі 16 березня у Росії вчергове було атаковано нафтопереробні заводи.
- Під ранок 13 березня у Рязанській області РФ було атаковано місцевий нафтопереробний завод.
- Удари безпілотників, які у січні щонайменше шість разів атакували об’єкти нафтогазової інфраструктури Росії, вдарили по експорту великих нафтових компаній країни-агресорки.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.