Грузинський парламент ухвалив законопроєкт про «іноагентів» у першому читанні
Джерело: Ехо Кавказа
Парламент Грузії у першому читанні прийняв проєкт закону “Про прозорість іноземного впливу” (закон про “іноагентів”), проти якого грузини вже кілька днів поспіль виходять на протести.
Законопроєкт підтримали 83 грузинські парламентарі. Голосів проти не було.
Варто зауважити, що проти закону про “іноагентів” – не лише значна частина громадян Грузії, а й міжнародні партнери країни.
Грузинські законодавці вже ухвалювали цей закон у першому читанні рік тому, однак через двотижневі масові протести та сутички мітингарів з силовиками, законопроєкт було відкликано.
Критики порівнюють грузинський законопроєкт з російським законом про “іноагентів”, хоча грузинський уряд запевняє, що між ними немає нічого спільного.
Відповідно до грузинського законопроєкту, іноагентами вважатимуться некомерційні юридичні особи, ЗМІ, власники ЗМІ, якщо їх річний дохід на понад 20% складатиметься з іноземних джерел.
Якщо закон буде ухвалено, їм доведеться самостійно звернутися через Дім юстиції до Національного агентства публічного реєстру із заявою про реєстрацію як організації, яка відстоює інтереси іноземної сили.
За ухилення від реєстрації чи ненадання декларації про доходи передбачено штраф розміром 25 000 ларі. Якщо організація не виправить помилки, її оштрафують ще на 10 000 ларі. Повторне порушення загрожує штрафом у 20 000 ларі.
Суперечливим пунктом законопроєкту є те, що мін’юст Грузії матиме право провести моніторинг для “виявлення організації, яка провадить інтереси іноземної сили або для перевірки виконання будь-якої вимоги” закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка є доносом.
Зауважимо, 15 квітня Комітет з юридичних питань парламенту Грузії підтримав законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, що за змістом ідентичний проєкту, ініційованому минулого року та відкликаному на тлі масових протестів.
Під час засідання комітету з юридичних питань парламенту сталася бійка, а громадські організації оголосили акцію протесту. Під час засідання були присутні опозиційні депутати, але їм вимикали мікрофони, коли вони використовували термін “російський закон” і закликали правлячу партію відкликати законопроєкт.
Під час обговорення, коли депутат “Грузинської мрії” Мамука Мдинарадзе сперечався з представницею опозиційної партії “Лело”, лідер партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі, як повідомляють, різко підскочив до нього та вдарив кулаком в обличчя.
- 16 квітня у Тбілісі, під час багатотисячного мітингу проти закону про “іноагентів”, спецпризначенці застосували сльозогінний газ. Місцеві ЗМІ повідомляють про затримання активістів та постраждалих під час протистоянь.
- У Грузії, під час протесту проти закону про “іноагентів” вночі 17 квітня правоохоронці побили демонстрантів та журналістів.
Країни ОПЕК+ домовилися з листопада збільшити видобуток нафти на 137 тисяч барелів на добу. Коригування квот буде реалізоване в межах добровільного скорочення видобутку на 1,65 млн барелів на добу, оголошеного країнами альянсу у квітні 2023 року.
Постачання Україні дальніх ракет Tomahawk зі США, здатних уражати цілі на відстані до 2,5 тисяч кілометрів, призведе до руйнування російсько-американських відносин, поскаржився глава РФ Володимир Путін в інтерв’ю пропагандисту Павлу Зарубіну.
У мережі поширили відео, де кота нібито “забрали” працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У Київському обласному ТЦК спростували інформацію, зокрема зауваживши, що форма на відео не відповідає тій, яку носить військові. Також там порадили українцям звернутися до критичного мислення.
Український казкар, письменник та актор Сашко Лірник (Олександр Власюк) кілька днів тому потрапив до лікарні після інсульту.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.