Раді запропонували скерувати кошти з фінансування партій на ЗСУ

Джерело: Букви з посиланням на картку законопроєкту

22 квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо спрямування на оборонні потреби коштів направлених на державне фінансове забезпечення політичних партій.

Нині текст документа відсутній.

Загалом з бюджету у 2024 році на фінансування партій виділено понад 840,6 млн.

Ініціатори проєкту закону: Устінова Олександра Юріївна (IX скликання), Батенко Тарас Іванович (IX скликання), Піпа Наталія Романівна (IX скликання), Юрчишин Ярослав Романович (IX скликання), Лозинський Роман Михайлович (IX скликання), Васильченко Галина Іванівна (IX скликання), Рущишин Ярослав Іванович (IX скликання), Радіна Анастасія Олегівна (IX скликання), Цабаль Володимир Володимирович (IX скликання), Бобровська Соломія Анатоліївна (IX скликання), Шараськін Андрій Андрійович (IX скликання), Бакунець Павло Андрійович (IX скликання), Хлапук Максим Миколайович (IX скликання), Куницький Олександр Олегович (IX скликання), Мезенцева Марія Сергіївна (IX скликання), Білозір Лариса Миколаївна (IX скликання), Стефанишина Ольга Анатоліївна (IX скликання).

Своєю чергою, одна з авторів документа, голова фракції “Голос” Олександра Устінова прокоментувала важливість законопроєкту.

Депутатка нагадала, що більшість політичних партій України щороку отримують сотні мільйонів гривень з державного бюджету на підтримання своєї діяльності.

Лише уявіть, у 2024 році на політичні партії з держбюджету виділено понад 840 мільйонів гривень! І це тоді, коли ми не маємо чим платити за службу військовим і просимо про допомогу в наших міжнародних партнерів.

Вона додала, що на третьому році повномасштабної війни, маючи гостру нестачу ресурсів на фронті, витрачати державні кошти на “політику” – цинічно.

Джерело: Олександра Устінова/Facebook

Друкувати агітаційні брошурки – це останнє, що ми маємо робити, якщо хочемо зберегти країну. Тому пропонуємо на час воєнного стану віддавати всі кошти з фінансування партій на ЗСУ. Там вони значно потрібніші, ніж в політичних штабах, — обгрунтувала народна обраниця подання законопроєкту.

Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.

Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.

3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.

У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.

До суду передали справу чотирьох військовослужбовців збройних формувань так званої “ЛНР”, котрих обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільними та порушенні законів і звичаїв війни. У липні 2022 року вони пограбували літнє подружжя в селі Морозівка Ізюмського району, погрожували йому вбивством та імітували розстріл.