Сейм Литви ще на рік продовжив санкції проти росіян та білорусів
Джерело: LRT
Сейм Литви проголосував за продовження ще на рік національних санкцій проти громадян Росії та Білорусі. Зокрема, йдеться про обмеження щодо отримання віз, посвідок, придбання нерухомості тощо.
Документ, схвалений урядом, має підписати президент Гітанас Науседа.
25 квітня 109 депутатів Сейму проголосували за продовження дії закону про встановлення обмежувальних заходів через військову агресію РФ проти України. Двоє депутатів були проти, восьмеро утрималися.
Уряд Литви запропонував продовжити санкції, оскільки повномасштабна війна РФ проти України триває, і “причини, через які минулого року ухвалили цей закон, нікуди не зникли”.
Відповідно до закону, ухваленого минулого року, росіяни та білоруси обмежені в можливості отримати литовські візи та електронний статус резидента, можливість громадян Росії приїхати до Литви та придбати нерухомість додатково ускладнено, а їхні заявки на дозвіл на проживання в Литві також тимчасово не приймаються.
Ухвалений у четвер національний закон про санкції діятиме до 2 травня 2025 року. Одначе, документ, схвалений урядом, ще має підписати президент Гітанас Науседа. Торік він ветував такий закон через різні санкції проти громадян Росії та Білорусі, але Сейм відхилив це вето.
За даними Міграційного департаменту, наразі посвідки на проживання в Литві мають 62 тисячі осіб. З них 884 громадяни Білорусі та 15 тис. 678 громадян Росії.
- У Литві анулюватимуть посвідки на проживання для білорусів та росіян через часті поїздки на батьківщину, якщо ті їздитимуть на батьківщину більше одного разу на місяць. Відповідний законопроєкт внесли до Сейму.
- Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.