У Пентагоні повідомили про наслідки українських атак на російські НПЗ

Джерело: Bloomberg

У Пентагоні повідомили, як атаки українських БпЛА на російські нафтопереробні заводи та енергооб’єкти вплинули на ситуацію всередині РФ.

Зо оцінками розвідувальної служби Пентагону, українські атаки вивели з ладу 14% нафтопереробних потужностей Росії. Це призвело до підвищення цін на палива всередині Росії, однак мало мінімальний вплив на виробництво електроенергії.

Після атака ціни на паливо у Росії з середини березня виросли на 20-30%. Також РФ довелось зупинити експорт бензину, аби не виникло його дефіциту всередині країни.

“Щоб зменшити наслідки цих атак, Росія з березня на 6 місяців заборонила експорт бензину, почала імпорт нафтопродуктів з Білорусі, планувала імпорт з Казахстану та зробила пріоритетними відвантаження нафтопродуктів через залізницю, а не іншими видами транспорту”, – мовиться у повідомленні Пентагону.

Україна тим часом нарощує удари по нафтовій промисловості ворога. Попри те, що основна мета українських атак – виснаження паливних та експортних доходів РФ, Сполучені Штати розкритикували такі дії, мовляв, через атаки можуть зрости світові ціни на “чорне золото”.

У виданні зауважили, що аналіз Пентагону про вплив атак України на території РФ охоплює дані лише за два місяці – від першої атаки 21 січня по заводу “Новатек” до атаки 24 березня на електростанцію у Новочеркаську. Водночас Україна завдала низки нових ударів після 24 березня.

За даними США, атаки на енергооб’єкти РФ не завдали значної шкоди ворогу, оскільки Росія має значні генеруючі потужності – треті за величною у світі – та високий ступінь резервування у своїй енергосистемі.

Напередодні, 17 травня, Україна атакувала НПЗ у російському Туапсе. Це була одна з найпотужніших атак України всередині РФ. За даними міжнародного енергетичного агенства, НПЗ у Туапсе, який експортує дизельне пальне та мазут, був атакований також наприкінці січня, після чого припинив свою роботу на три місяці і лише нещодавно відновив її.

Удари України по Чорноморському флоту РФ з застосування морських дронів “змінили структуру дій ВМС РФ”, мовиться у звіті Пентагону. У ньому також зазначається, що ЧФ РФ почав уникати побережжя України та відводити деякі кораблі від своєї бази у ТО Севастополі (Крим).

Польща підписала угоду про закупівлю трьох шведських підводних човнів A26 в межах програми Orka. Контракт, підписаний у присутності прем’єр-міністра Дональда Туска та прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, передбачає постачання сучасних підводних човнів з двигунами AIP, логістичну підтримку та промислову співпрацю. Перший підводний човен планують передати ВМС Польщі у 2030 році.

Індекс фінансового стресу в російській економіці наприкінці червня зріс до 2,47 пункта — максимального рівня з жовтня 2022 року. Показник наблизився до позначки 2,5, перевищення якої історично відповідає періодам кризи у фінансовій системі.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про затвердження порядку використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спецпозики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

29 червня синоптики Укргідрометцентру опублікували коротку кліматичну характеристику на липень 2026 року. Згідно з прогнозом, в Україні очікується тепліша та сухіша погода за кліматичну норму.

Компанії Universal і DreamWorks анонсували новий мультфільм “Віслюк”, головним героєм якого стане Віслюк із франшизи “Шрек”. Прем’єра спінофу запланована на 30 червня 2028 року.