Постраждалі від підриву Каховської ГЕС почали отримувати по 5 тисяч гривень держдопомоги

Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Відтак 6 липня “Укрпошта” почала виплати державної допомоги мешканцям Херсонщини, які постраждали від підтоплення внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС.

Таким чином, фінансову підтримку у розмірі 5 тисяч гривень від держави отримали громадяни, які перебувають у Херсонській міській лікарні.

Крім того, Держказначейство вже перерахувало 4,47 мільйона гривень на виплату вказаної фінансової допомоги 532 постраждалим жителям Херсонщини та 362 – Миколаївщини. Відповідно до їхніх заяв, гроші вже надійшли на банківські рахунки.

Додамо, що уряд України спрямував понад 4 мільярди гривень на подолання наслідків підриву російськими загарбниками дамби Каховської гідроелектростанції.

За словами прем’єр-міністра, загалом для подолання наслідків теракту уряд спрямував понад 4 млрд грн. Це кошти на підвезення питної води, відбудову об’єктів, виплату одноразової допомоги постраждалим.

Крім того, відразу після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС уряд виділив із Фонду ліквідації 1,5 млрд грн для будівництва магістральних водогонів. Роботи вже розпочалися.

Станом на 4 липня вже подано 2300 заяв на отримання такої допомоги, з яких майже тисячу передано на виплату. Відповідні кошти перераховано на місця, і протягом найближчих двох днів місцева влада має здійснити ці виплати.

20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.

Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.

Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.