«Майбутнє України – це НАТО»: Сейм Латвії звернувся до парламентів країн Альянсу

Джерело: Delfi

Перед початком Вашингтонського саміту Північноатлантичного альянсу, Сейм Латвії звернувся до парламентів країн-членів з закликом підтримати заявку України на вступ до Альянсу.

Сейм Латвії, ще раз наголосивши, що категорично засуджує неспровоковану військову агресію та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, реалізовані за підтримки та залучення Білорусі, окреслив позицію держави перед самітом НАТО, який відбудеться 9-11 липня у Вашингтоні.

Сейм закликає парламенти інших країн Альянсу підтримати заявку України на вступ до НАТО:

  • зазначає, що Україна має право на самооборону і, як будь-яка держава, має право обирати, до яких міжнародних організацій, наднаціональних формувань чи військових союзів вона приєднається;
  • акцентує значний внесок України в безпеку євроатлантичного регіону. Те, що Україна захищає безпеку прямо, і її членство в НАТО значно зміцнить альянс, особливо всі подальші можливості захисту та стримування східного флангу НАТО;
  • посилається на непохитну підтримку народом Латвії незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах 1991 року, його непохитне рішення не визнавати анексію незаконно окупованих українських територій, зокрема півострову Крим;
  • рішуче засуджує злочини, скоєні збройними силами Росії в Україні проти цивільного населення та цивільної інфраструктури;
  • акцентує, що Росія нині є головною та прямою загрозою безпеці союзників, миру та стабільності євроатлантичного простору, що створює системні виклики та загрози євроатлантичним інтересам та цінностям;
  • бере до уваги офіційну заявку України на вступ до НАТО від 30 вересня 2022 року, яку підтримує українське суспільство;
  • бере до уваги висновки, що містяться у заяві, затвердженій на саміті НАТО у Вільнюсі 11 липня 2023 року, про те, що “майбутнє України – це НАТО”, “Україна почала все більше співпрацювати і політично інтегруватися в Альянс і досягла значного прогресу на шляху реформ” і “ми зможемо висловити Україні запрошення приєднатися до альянсу, коли союзники погодяться на це та будуть виконані умови”;
  • акцентує, що двері НАТО, як і раніше, відчинені для всіх європейських демократій, які бажають і можуть взяти на себе обов’язки та зобов’язання, що випливають із членства в Альянсі, і що Росія не має права вето на розширення НАТО;
  • вказує на необхідність реалізації рішень Бухарестського та Мадридського самітів та зміцнення нашої готовності реагувати на нові загрози та виклики в Європі та в межах НАТО;
  • зазначає, що Україна готова стати членом НАТО відповідно до статті 10 Північноатлантичного договору, що Україна демонструє це захистом основних принципів Північноатлантичного договору, а також надійністю своїх Збройних сил у боротьбі проти основних загроз НАТО, і що готовність України вже перевищує нинішні індивідуальні боєздатності деяких держав-членів НАТО;
  • наголошує на необхідності чіткої демонстрації ясної єдності та рішучості на Вашингтонському саміті, а також готовності всіх союзників взяти на себе свою справедливу частку відповідальності за безпеку всіх союзників;
  • враховує успішний опір України російській агресії та непохитну рішучість українського народу боротися за свою свободу доти, доки агресор не буде остаточно вигнаний з території України,
  • як парламент однієї країни-члена НАТО – Латвійської Республіки – підтримує заявлене бажання України вступити до НАТО та вважає, що Україна відповідає критеріям, встановленим для членства в НАТО;
  • наголошує, що Латвійська Республіка продовжить надавати всебічну підтримку України з метою зміцнення її стійкості проти російської агресії та повторно підтверджує свою готовність підтримувати відновлення України, особливо Чернігівської області;
  • твердо зобов’язується підтримувати міжнародні зусилля закликати до відповідальності всіх, хто винен у воєнних злочинах та інших тяжких міжнародних злочинах, скоєних у зв’язку з агресивною війною Росії проти України, та підтримує створення спеціального міжнародного трибуналу для кримінального переслідування осіб, винних у злочинній агресії;
  • закликає уряди і парламенти країн НАТО підтримати міжнародне право України на самооборону та зняти обмеження на використання зброї, що постачається союзниками НАТО, проти законних військових цілей на території Росії;
  • наголошує, що Україна взяла незворотний курс на євроатлантичну інтеграцію;
  • закликає НАТО підготувати довгострокову стратегію та проактивні заходи щодо стримування Росії, щоб запобігти її загрозам у всіх їх вимірах, активно захищати демократію та заснований на правилах міжнародний порядок, а також підвищувати стійкість альянсів та союзників проти агресивних політичних, військових та гібридних дестабілізуючих дій Росії, які загрожують альянсам та безпеці союзників;
  • вважає життєво необхідним використовувати можливості, надані Вашингтонським самітом НАТО, для спільного усвідомлення актуальності рішень та прогресу та розширення підтримки альянсу України практичними заходами, а також для зміцнення політичного партнерства між НАТО та Україною;
  • закликає парламенти країн-членів НАТО підтримати офіційну заяву України про вступ до НАТО та закликає уряди країн-членів НАТО на саміті НАТО у Вашингтоні 9-11 липня 2024 року підтримати запрошення України до НАТО.

Додамо, Сполучені Штати, Велика Британія та декілька ключових союзників України активно обговорюють, наскільки рішуче взяти на себе зобов’язання щодо членства України в НАТО на майбутньому 75-му саміті у Вашингтоні.

Офіційні особи США та Німеччини запропонували, щоб Альянс під час саміту наступного місяця пообіцяв, що Україна має “міст” до членства в НАТО, а не “незворотний шлях”.

На саміті ми зробимо конкретні кроки, щоб наблизити Україну до НАТО та забезпечити наявність мосту до членства, мосту, який буде міцним і добре освітленим, – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з НАТО.

Однак високопосадовець США сказав, що представники адміністрації Байдена не вважають, що слово “незворотний” (шлях України в НАТО) підтримає весь Альянс, вказавши, зокрема, на Угорщину, яка, ймовірно, займе іншу позицію.

Деякі члени НАТО також неохоче вживають це слово, тому що Україна ще має здійснити всі необхідні демократичні та антикорупційні реформи, необхідні для членства, додав посадовець США.

“Більшість країн Центральної Європи розчаровані двозначністю та зволіканням адміністрації Байдена”, коли мовиться про окреслення конкретного шляху для України, сказав центральноєвропейський дипломат.

Другий європейський посадовець сказав, що союзники ЄС безпосередньо лобіювали Білий дім, щоб зробити шлях України якомога чіткішим.

Зауважимо, 13 червня, під час засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони, глава НАТО Єнс Столтенберг запевнив у посиленні оборонної підтримки нашої держави на тлі триваючого вторгнення РФ.

Єнс Столтенберг напередодні зустрічі закликав виділяти щонайменше 40 мільярдів євро на рік для фінансування військової допомоги Україні, аби зберегти необхідний рівень та гарантувати стабільні постачання.

Раніше у Handelsblatt повідомили, оскільки нині зростають сумніви стосовно спроможності України вистояти у війні на виснаження, збільшенням військової допомоги Альянс має надіслати чіткий сигнал Путіну.

Нещодавно Столтенберг закликав союзників зробити дві речі: мобілізувати більше підтримки для Києва найближчими днями, та переконатися у спроможності створити міцнішу та надійнішу структуру для довготривалої підтримки, щоб продовжувати допомогу на більш передбачуваній основі.

Німецькі митники ліквідували нелегальний онлайн-сервіс, що транслював заборонені російські телеканали, зокрема RT (Russia Today – ред.) та “Россия 1”.

Очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що кількість жертв російського удару по будівлі поліції в Кривому Розі 27 вересня зросла до чотирьох.

Сьогодні вранці російські війська повторно вдарили по Сумах, коли на місці вже були поліцейські. Внаслідок атаки загинув полковник поліції Ігор Поладич, начальник сектору кадрового забезпечення Сумського районного управління поліції.

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі з міністром закордонних справ КНР Ван Ї обговорив підтримку Китаєм оборонної промисловості Росії, зазначивши, що китайські розмови про мир в Україні не відповідають реальним діям. 

Протягом дня, 27 вересня, армія РФ здійснила 41 обстріл прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 95 вибухів.