РФ обурена планами США розмістити ракети великої дальності у Німеччині

Джерело: The Guardian

Повідомлення США про розміщення ракет великої дальності у Німеччині – вперше з часів завершення холодної війни – викликало дипломатичний сплеск між Москвою та Вашингтоном та звинувачення у бік один одного про “провокування ескалації”.

Канцлер ФРН Олаф Шольц привітав рішення про розміщення крилатих ракет “Tomahawk”, SM-6 і гіперзвукових ракет у Німеччині з 2026 року. Він наголосив, що це рішення “точно вписується” у стратегію безпеки його уряду, навіть на тлі критики.

Він додав, що це рішення ухвалювали довгий час і воно не буде несподіваним для тих, хто розуміє політику безпеки та миру.

Однак у Росії це сприйняли негативно. Зокрема заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков сказав, що Росія реагуватиме військовою силою. Він поскаржився, що розміщення американських ракет нібито спрямоване на погіршення безпеки РФ і не може залишитись без відповіді.

Розкритикував рішення і речник Кремля Дмитро Пєсков, який назвав це “дуже серйозною загрозою” Росії. Він додав, що РФ проаналізує цей крок та “вживе продуманих, скоординованих та ефективних заходів для стримання НАТО”.

На критику Кремля зреагував радник США з національної безпеки Джейк Салліван відповів.

“Ми розгортаємо в Німеччині оборонний потенціал. Як і багато інших оборонних можливостей, які ми розгорнули в альянсі протягом десятиліть. Посилення російського бряцання зброєю не завадить нам робити те, що ми вважаємо за потрібне, щоб зберегти альянс якомога міцнішим”, – сказав він.

Ханс Крістенсен, директор ядерного інформаційного проєкту Федерації американських вчених, зауважив, що це схоже на гонку озброєнь.

“Спершу Росія розробляє/виводить ракету INF в порушення договору. Потім США виходять з договору і також розгортають ракети INF. Тоді Росія відповість розгортанням додаткових ракет INF. Тоді… Чи є тут у когось план, чи всі на автопілоті?”, – написав він.

Згідно з рішенням, з 2026 року на німецькій землі будуть розміщені крилаті ракети “Tomahawk”, які можна запускати з кораблів або підводних човнів, SM-6 і гіперзвукова зброя, як було погоджено на конференції НАТО у Вашингтоні. Дехто у Німеччині привітав це рішення, а хтось розкритикував, мовляв, це ставить під загрозу безпеку ФРН.

Зокрема проти виступила німецька опозиція. Навіть деякі члени уряду Шольца закликали дати більше пояснень щодо розміщення ракет.

За роки повномасштабної війни 67 українських священників, пасторів та монахів стали жертвами вбивств або катувань з боку російських окупантів. 620 релігійних об’єктів було знищено, більшість із них християнські.

Президент Володимир Зеленський, після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, заявив, що так зване “великоднє перемир’я” Росії не поширюється на Курську та Бєлгородську області РФ, а також що обстріли на деяких інших фронтових напрямках не припинилися.

Увечері 19 квітня, після того, як Путін оголосив про так зване “великоднє перемир’я”, російські війська обстріляли кілька населених пунктів Херсонської області.

Після трьох років полону мати й син, Маргарита та Руслан Виноград, несподівано зустрілися під час сьогоднішнього обміну полоненими.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 19 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 107 бойових зіткнень.