Росіяни підтримують війну РФ проти України та називають її «боротьбою за виживання» – WP

Джерело: The Washington Post

Журналісти WP поспілкувались з жителями російського міста Кіров щодо російсько-української війни та з’ясували, що навіть попри великі втрати мешканці підтримують бойові дії вважаючи, що так “боряться за виживання Росії зі США та НАТО”.

Журналісти поспілкувались як з російськими військовими, так і з їх рідними і цивільними мешканцями Кірова.

Один з тих, хто спілкувався – командир штурмового підрозділу РФ Влад. Він підписав контракт з російською армією рік тому, однак за цей час вже тричі зазнавав поранень За його словами, війна почалась бо “США і НАТО не дали вибору” Росії.

Зараз його відправили на лікування, проте Влад планує повернутись на фронт, аби “ним пишались його діти” та задля “виховання патріотизму”.

Ще одна мешканка, Олена Смірнова, сказала, що проти України з вересня 2022 року воюють двоє її братів і вона пишається цим.

Ніна Коротаєва, яка плете окупантам маскувальні сітки та ковдри, сказала, що їй жаль, що на війні гинуть молоді люди. Попри це, додала вона, така жертва необхідна, бо у Росії “немає вибору”.

У виданні зауважили, що це інтерв’ю свідчить, що більшість росіян твердо переконані з тим, що РФ воює проти Заходу.

“Інтерв’ю показало, що Кремль мобілізував громадську підтримку війни, водночас маскуючи її повні, жахливі наслідки. Деякі жителі Кірова кажуть, що досі вважають війну незрозумілою, а інші, які втратили родичів, наполягають на тому, що бойові дії мають служити вищій меті”, – мовиться у статті.

Ольга Акішина, у якої на війні загинув її 22-річний хлопець Максим разом зі щонайменше 20 іншими окупантами після удару ракетою HIMARS, не хотіла говорити про свою втрату. Проте майже годину вона розповідала про те, що “в Україні розташовані бази НАТО” та що тут вбивають російськомовних, повторюючи російську пропаганду.

“Звичайно, якби він не загинув, мені і його родині було б, звичайно, набагато краще. Але я усвідомлюю, що це був вимушений захід — щоб захистити цих людей”, — сказала Акішина.

Журналісти WP поїхали до Кірова у червні на запрошення Марії Бутіної, громадянки Росії, яка відсиділа 15 місяців у федеральній в’язниці США після того, як була засуджена за діяльність незареєстрованого іноземного агента.

Після звільнення її депортували до РФ, де її визнали героєм Росії. Тепер вона представляє Кіров у російській держдумі.

Офіс Бутіної організував інтерв’ю з бійцями у відпустці, пораненими, родинами бійців, волонтерами, місцевими медичними працівниками та молодими курсантами поліції. Бутіна наполягла на тому, щоб один із її помічників, Костянтин Ситчіхін, брав участь у більшості розмов, що означало, що деякі люди, можливо, відчували нездатність говорити вільно. Іноді Ситчіхін перебивав, наказуючи, наприклад, молодим курсантам говорити “обережно і патріотично”.

Відтак журналісти поспілкувались з кількома росіянами окремо – особисто або телефоном.

За словами Бутіною, вона запросила іноземні ЗМІ, оскільки вірить у діалог з Заходом і хоче, аби WP опублікувало “правду”. При цьому вона наполягала на присутності Ситчіхіна.

У виданні додали, що прийняли пропозицію Бутіної, оскільки це дозволило отримати доступ до міста за межами Москви, де репортажі могли б інакше виявитися ризикованими. Після вторгнення російська влада оголосила поза законом критику війни чи військових, а також заарештовувала та звинувачувала журналістів у серйозних правопорушеннях, включаючи шпигунство. За журналістами також регулярно стежать.

Акішина, хлопець якої загинув на війні, наступного дня після інтерв’ю написала журналістам повідомлення, що жаліє про розмову з американською газетою.

“Найімовірніше, вас попросять викласти матеріал у статті так, щоб це було вигідно редакції газети. Я б не хотіла, щоб під моєю історією та нашими фотографіями був заголовок, який би звинувачував нашу країну та нашого президента в смерті наших військових”, — написала вона.

Жінка додала, що “перемога” Путіна на березневих “виборах” є свідченням того, що росіяни підтримують його дії.

“Правда в тому, що у загибелі наших хлопців, а також мирних жителів Донбасу та Бєлгорода винні США та країни Євросоюзу, які постачають зброю в Україну”, – написала також вона.

Журналісти поспілкувались з місцевою мешканкою Любов’ю, яку зустріли 12 червня, під час святкування у Кірові Дня Росії. У руках вона тримала фото свого 39-річного сина Антона, який загинув в Україні.

Вона сказала, що прийшла на свято, аби трохи відволіктись, але їй важко прийняти те, що всі навколо веселяться.

Її син загинув під Авдіївкою. Під час останньої телефонної розмови він сказав їй, що йде у штурм, який описав як “квиток в один кінець”. Він загинув у лютому, а його тіло Любові повернули весною у закритій домовині та порадили не відкривати її.

Любов каже, що не розуміє причин війни, з ким воює Росія і чому її син пішов добровольцем в армію. Але вона наполягала, що його смерть не була марною.

“Він зробив це для нас і для Росії”, – сказала вона.

Біля входу до храму Різдва Пресвятої Богородиці висить брошура, написана архієреєм Кірова Марком Слободським, у якій мовиться, що це не боротьба за територію, а війна за захист православних цінностей.

Усередині священники освятили ікону, яку офіс Бутіної замовив у художника з окупованого Донецька, на честь воїнів Кірова. На іконі було дивне поєднання зображень: цар Микола II, російський князь Олександр Невський і колишній глава так званої “ДНР” Олександр Захарченко.

Громадська підтримка війни на святкуванні Дня РФ була повністю продемонстрована в Кірові, включаючи маленьку дівчинку, чий батько воює в Україні, у футболці з написом: “Я – донька героя”.

Кілька літніх жителів сказали, що жертвують свої пенсії на військові дії. Багато з них є дітьми солдатів, які воювали у Другій світовій війні, і тепер вважають, що Росія веде нову війну проти фашизму.

Молоді курсанти віком до 20 років, які готуються на поліцейських та надзвичайників, із захопленням розповідали про волонтерство, яке вони щойно завершили в окупованій частині України.

Проте деякі молоді люди, які приєдналися до війни, розчаровані нею. 29-річний Денис, колишній найманець ПВК “Вагнер”, якому ампутували ліву ногу через поранення на війні, і який брав участь у короткочасному заколоті минулого року, коли “вагнерівці” йшли на Москву, сказав, що він все ще злий на “корумповане та розкладене” міноборони.

Журналісти зустріли Дениса випадково, незалежно від офісу Бутіної, і він погодився зустрітися, щоб розповісти про свій досвід війни за умови, що він називатиметься лише на ім’я, оскільки критикувати військових тепер у Росії є злочином.

Говорячи під час феєрверка, який відзначав кінець Дня Росії, Денис поскаржився, що було “недостатньо правди про війну та недостатньо реальної, органічної участі”.

“Чому люди все ще веселяться? Чому вони витрачають гроші на феєрверки і цей концерт? Ніби нічого не відбувається. Кожен повинен допомагати, але більшість людей не відчуває, що війна їх стосується, і політики використовують це, щоб очиститися і підвищити свій рейтинг”, – поскаржився він.

Денис розповів, що планує повернутися в Україну, коли йому встановлять протез.

“Ми повинні покінчити з цим, інакше Захід вважатиме нас слабкими. Я думав, що ця війна буде короткою, що вона триватиме максимум пів року. Нас справді обдурили. І я розчарований тим, що всіх, хто говорить правду про війну, про Міноборони Росії, відразу садять”, – сказав він.

• В ISW вважають, що російські ЗМІ готують населення до довготривалої війни проти України.