Китай перекриває Росії платежі в юанях
Джерело: The Moscow Times
Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
Китайська сторона посилює вимоги з грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну запроваджувати вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).
Після чергового посилення санкцій у червні, на китайській стороні російські перекази стали зависати до кількох тижнів, після чого їх нерідко скасовують без пояснення причин.
Російським компаніям все більше доводиться вдаватися до послуг посередників – платіжних агентів або “торговельних будинків”.
Своєю чергою, використання посередника спричиняє подорожчання угоди, оскільки клієнтам потрібно закладати додаткову комісію. У середньому вона становить 3–5%, але може сягати 8–10% залежно від складності логістичного ланцюжка та суми угоди.
Раніше стало відомо, що один з найбільших державних банків Китаю, Bank of China, заявив про відмову співпрацювати з Московською біржею після запровадження чергових санкції США.
12 червня міністерство фінансів США запровадило санкції проти “Московської біржі”, а також десяти російських компаній і банків. Вашингтон також посилив покарання для іноземців за операції з ними. Того дня на Мосбіржі зупинили торги доларами та євро, на основі яких центробанк РФ раніше визначав курс валют.
Раніше заступник радника Білого дому з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Дейліп Сінгх повідомив, що США спільно з союзниками готові посилити санкції та експортний контроль, щоб запобігти китайсько-російській торгівлі, що загрожує їхній безпеці на тлі триваючої російсько-української війни.
- Країни Великої сімки та Європейський Союз вивчають способи натиснути на банки, які допомагають Росії уникати санкцій.
- Високопоставлені посадовці США в п’ятницю, 12 квітня, заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
- Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
- Міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що європейські банки, працюючи у Росії, постають перед зростаючими ризиками. Нині США розглядають можливість посилення вторинних санкцій щодо банків, викритих у сприянні операціям у межах військових зусиль Росії.
За повідомленням ЗМІ, США пом’якшили свої вимоги щодо України у питанні повернення коштів за надану допомогу. Тепер у межах угоди про надра Вашингтон хоче повернути не 300, а 100 млрд доларів.
Пошта Гонконгу заявила про припинення морських відправлень товарів до США, а з 27 квітня також призупинить авіаперевезення посилок, що містять товари. Причиною названо “залякувальні” тарифи США.
Колишній президент США Джо Байден вперше прокоментував президенство свого наступника Дональда Трампа наголосивши, що за менш як 100 днів його адміністрація “завдала стільки шкоди та руйнувань”.
У Держдепі США повідомили, чи надходив їм запит від Білого дому щодо скасування певних санкцій проти Росії.
Триває 1148-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад 936 тисяч осіб.