У Сумах в’язниця прийняла більше як 300 російських військовополонених з Курської області
Джерело: The New York Times
Через Сумську в’язницю пройшли 320 російських військовополонених, захоплених українськими військами в Курській області. Як повідомляє New York Times після візиту цієї в’язниці, 80% з них – призовники.
Фото: The New York Times
Журналісти видання, відвідавши в’язницю 16 серпня, зафіксували, що на той момент там перебував 71 військовополонений.
Полонених утримують у підвальних камерах для захисту від можливих авіаударів. Після обробки їх переміщують на захід, далі від зони бойових дій.
Фото: The New York Times
За словами українських військових, деякі з полонених мають осколкові або вогнепальні поранення. Російські військовополонені розповіли журналістам, що їх розташовували у взводах по 30 людей у бетонних або земляних укріпленнях, розміщених уздовж кордону на відстані близько 1,6 км один від одного. Під час нападу, вони швидко припинили бій і здалися в полон.
Фото: The New York Times
21-річний Ігор, один із полонених, заявив, що українська артилерія посилила обстріли за кілька днів до початку операції, проте командири не відреагували на це належним чином. З його групи 12 осіб вижили лише п’ятеро.
Фото: The New York Times
Інший 21-річний росіянин Дмитро з регіону Комі, розповів, що їхні радіостанції перестали працювати в день нападу, і вони без успіху намагалися відступити перед тим, як потрапити в полон.
Фото: The New York Times
Фото: The New York Times
- Понад тиждень після початку української операції в Курській області РФ, лише Сирія засудила дії ЗСУ, назвавши це “терористичною атакою”. Інші “дружні” країни уникають цього.
- Українські військові операції в Курській області мають на меті створити тиск на російські сили без довгострокових територіальних цілей, вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
- Союзники України здебільшого не оцінюють наступ ЗСУ на територію Росії на тлі невизначеності щодо кінцевої мети цього кроку.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.