За уточненими даними внаслідок удару РФ по Харкову загинуло шестеро осіб

Джерело: голова Харківської ОВА Олег Синєгубов

У Харківській ОВА повідомили уточнені дані щодо кількості загиблих унаслідок удару КАБами по Харкову вдень 30 серпня.

Напередодні повідомлялось про те, що внаслідок російської атаки загинуло семеро осіб, та за уточненими даними загиблих шестеро: двоє чоловіків віком 74 та 49 років, 18-річна дівчина, 73-річна жінка, 14-річна дівчина та ще одна жінка, яку деблокували останньою (дані щодо неї встановлюють).

Кількість постраждалих – 97, зокрема 22 дітей. П’ятеро дітей у задовільному стані, одна 17-річна дівчина у важкому.

Також внаслідок ударів пошкоджено 82 багатоповерхівки, 11 приватних будинків, три адмінбудівлі, два заклади освіти, 47 торгівельних закладів, 57 автівок, два складських приміщення, 10 гаражів, одне приміщення підприємства.

Росіяни скинули на місто ФАБ-500 у п’яти локаціях в Індустріальному і Слобідському районах, а також у центральній частині Харкова.

У ніч на 7 вересня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, використавши дрони та ракети. Одним із трагічних наслідків став удар по левадах кінного клубу Endurance Horse Sport Club на Київщині, внаслідок якого загинуло семеро коней. Вижили лише два – Холі та Мануель. Про це повідомила Всеукраїнська федерація кінного спорту.

У Калінінградській області знайшли мертвим генерального директора компанії з видобутку калійно-магнієвих солей “К-Поташ Сервіс” Олексія С. Його тіло, за даними правоохоронців, виявили під мостом без голови, до нього був прикріплений буксирувальний трос.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із заявою про необхідність перегляду відносин зі Сполученими Штатами Америки та активного пошуку нових партнерств у світі. Він наголосив, що Європа повинна адаптуватися до нової геополітичної реальності, уникаючи “хибної ностальгії” щодо минулих відносин із США.

Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру втратив підтримку парламенту, що поглибило політичну кризу в країні. Національна асамблея висловила вотум недовіри, що змусило Байру, який обіймав посаду лише дев’ять місяців, подати у відставку разом зі своїм урядом меншості.

Три роки тому Сейм Латвії вніс зміни до Закону про імміграцію, зобов’язавши громадян Росії, які проживають у країні, підтвердити знання латиської мови на рівні A2. У 2023 році лише 46% осіб із цієї категорії змогли успішно скласти мовний іспит. Решті було надано дворічний термін для виконання вимог, який незабаром спливає. Згідно з оновленнями Закону про імміграцію 2024 року, термін подачі документів для 841 громадянина Росії вже минув. Управління у справах громадянства та міграції (PMLP) надіслало цим особам листи з вимогою покинути Латвію до 13 жовтня.