У Росії заявили про можливе «об’єднання» з Китаєм у відповідь на загрози

Джерело: Reuters

11 вересня Росія заявила, що її партнерство з Китаєм, мовляв, не спрямоване проти третіх країн, однак, дві держави можуть “об’єднати потенціал”, якщо постануть перед загрозою з боку Сполучених Штатів.

Нагадаю, Москва і Пекін дадуть відповідь на “подвійне стримування” з боку США “подвійною протидією”, – сказала прессекретарка МЗС РФ Марія Захарова, відповідаючи на запитання про можливе розміщення американських ракет в Японії.

Japan Times повідомила 7 вересня, що Сполучені Штати висловили зацікавленість у розгортанні ракетної системи середньої дальності Typhon в Японії для проведення спільних військових навчань.

Зрозуміло, що і Росія, і Китай реагуватимуть на появу додаткових ракетних загроз, і їхня реакція буде далеко не політичною, що також неодноразово підтверджувалося двома країнами, — сказала Захарова.

Вона додала, що Росія і Китай узгодили стратегічне партнерство.

Наші відносини не спрямовані проти третіх країн… і подвійна протидія цьому не суперечить. Це оборонна позиція, це не ініціатива, спрямована на інші країни, — сказала Захарова, відповідаючи на запитання Reuters. — Але якщо проти нас ведеться агресивна політика нападу, чому б нам не об’єднати свій потенціал і не дати відповідну відсіч?.

Президенти РФ Володимир Путін і Сі Цзіньпін підписали угоду про безмежне партнерство у 2022 році, менш ніж за три тижні до того, як Путін відправив свої війська в Україну. У травні цього року вони домовилися поглибити те, що назвали “всеосяжним партнерством і стратегічною співпрацею”.

10 вересня Китай спільно з Росією розпочали маневри в межах найбільших російських військово-морських навчань за минуле десятиліття Northern United-2024. Зазначається, що військово-морські та повітряні навчання спрямовані на покращення стратегічної співпраці між двома країнами та “зміцнення їх здатності спільно протистояти загрозам безпеці».

У Кремлі повідомили, що навчання буде проведено від Середземного до Тихого океану і має на меті перевірити боєготовність підрозділів та застосування високоточної зброї, зокрема нових перспективних видів.

Як зауважив кореспондент Польського радіо Томаш Саєвич, цей крок становить черговий етап плану зміцнення військової співпраці між Пекіном і Москвою, про який нещодавно заявили лідери обох країн.

Водночас 10 вересня Сполучені Штати та Китай вперше провели перемовини на рівні командувачів бойових дій, намагаючись стабілізувати військові зв’язки та уникнути непорозумінь, зокрема в регіональних гарячих точках, таких як Південно-Китайське море.

  • Китай надає Росії розвідувальні дані зі своїх супутників, які використовуються росіянами у повномасштабній війні проти України.
  • Керівник стратегічного огляду оборонного потенціалу Великої Британії Джордж Робертсон заявив, що Китай та РФ становлять “смертельну” загрозу для Сполученого Королівства та блоку НАТО загалом.
  • Глава італійського уряду Джорджія Мелоні вважає, що Китай та Індія могли б допомогти у завершенні російсько-української війни.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.