Китай заборонив своїм автоконцернам зводити заводи у Росії
Джерело: Reuters
На нещодавній зустрічі Міністерство торгівлі Китаю попередило автовиробників країни про ризики інвестування в автомобілебудування в РФ. Китайські компанії прагнуть міжнародної експансії з метою компенсувати уповільнення зростання на внутрішньому ринку.
На зустрічі, що відбулася на початку липня, відомство наказало місцевим автовиробникам не інвестувати в Індію, посилаючись на директиву центрального уряду, “настійно не рекомендувало” інвестувати в Росію та Туреччину, і використовувало більш м’який тон, щоб акцентувати ризики при будівництві заводів в Європі та Таїланді.
Щоб знизити можливі ризики через геополітичні проблеми, посадовці рекомендували використовувати зарубіжні заводи для збірки з компонентів, доставлених з Китаю.
Російський автопром пережив катастрофічний обвал внаслідок повномасштабної війни. Через зупинку заводів іноземних виробників, які залишили Росію, випуск у 2022 році впав утричі до мінімуму з розпаду СРСР: з конвеєрів зійшло 450 000 легкових автомобілів. Через проблеми з комплектуючими навіть “АвтоВАЗ” зупинявся на кілька місяців. Тоді як у передвоєнному 2021 році на заводах компаній, які вийшли з ринку після вторгнення, було зроблено більш як 70% з 1,34 млн випущених у РФ автомобілів. Глобальним автоконцернам належало 10 з 21 автозаводу, що працював у країні, а ще шість, включаючи “АвтоВАЗ” і “Автотор”, збирали їх моделі.
- Міністр економіки Німеччини Роберт Габек попередив уряд Китаю про економічні наслідки підтримки Росії у її війні проти України.
- Китайський виробник мікросхем Advanced Micro-Fabrication Equipment Inc. (AMEC) подав позов проти Пентагону, вимагаючи виключити його з чорного списку, що забороняє вести бізнес з американськими фірмами.
- Банки Киргизстану перекривають популярний канал платежів з РФ до Китаю за санкційні товари, поскаржилися кілька імпортерів.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В Європейській комісії прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.
На Харківщині засудили чоловіка, котрий на завдання російських спецслужб передавав розвіддані та готував підрив магістрального газопроводу. Харків’янин проведе за ґратами 15 років.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.