Зеленський сподівається, що Байден запросить Україну до НАТО до кінця своєї каденції – ЗМІ
Джерело: Le Monde
За інформацією ЗМІ Володимир Зеленський очікує, що президент США Джо Байден офіційно запросить Україну стати членом НАТО до кінця своєї каденції, тобто – до кінця року.
Зазначається, що членство України у НАТО – це один зі способів швидше завершити російсько-українську війну, адже це дасть Києві можливість сісти за стіл перемовин з позиції сили.
Відтак український президент намагається переконати у цьому Джо Байдена.
Зазначається, що саме це є частиною плану перемоги України, з яким вже ознайомились у Сполучених Штатах.
“Що Зеленський хоче отримати від Байдена до того, як він покине Білий дім у січні 2025 року – так це запрошення України на вступ до НАТО після закінчення війни. Це один з основних пунктів “плану перемоги””, – зауважила авторка статті Сільвія Куаффманн.
Одначе у виданні вказують, що навряд чи американський лідер погодиться на прохання Зеленського, бо остерігається, що це призведе до початку Третьої світової війни. Відтак план Байдена – допомагати Україні помірно, аби запобігти ескалації.
- Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин спростував інформацію, опубліковану німецьким таблоїдом Bild, що Володимир Зеленський нібито планує припинення вогню на окремих ділянках фронту в межах “плану перемоги України”. У неділю, 15 вересня, Литвин заявив, що публікація таблоїда, яку поширили низка ЗМІ, є фейковою.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ, котрим запроваджує заборону на в’їзд до країни вантажівок із Польщі та Литви. Рішення діятиме до 2027 року.
Новий законопроєкт обіцяє збільшення “дитячих виплат”, збереження “пакунку малюка” і додаткову допомогу для працюючих батьків.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру залишатися осторонь, поки інші країни, зокрема Китай та Росія, проводять ядерні випробування. За його словами, такі тести необхідні, щоб “побачити, як працює це озброєння”.
Великі державні нафтові компанії Китаю — зокрема Sinopec і PetroChina, а також менші приватні підприємства КНР — скасували частину постачань палива з Росії після того, як США наприкінці жовтня запровадили санкції проти російських концернів “Роснафти” і “Лукойл”.
Президент Латвії Егілс Рінкевич відмовився підписувати закон про вихід зі Стамбульської конвенції та повернув його до парламенту.