Прибутки від заморожених активів РФ спрямували на виробництво САУ «Богдана»

Джерело: Кататріна Матернова в інтерв’ю Європейській правді

Пані посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова повідомила, що 400 мільйонів євро з першого траншу від прибутків із заморожених російських активів скерували на фінансування українських оборонних підприємств, зокрема на виробництво САУ “Богдана”.

Євросоюз схвалив схему використання доходів від заморожених російських активів на користь України. У серпні виділили перші 1,4 млрд євро. Зокрема кілька країн отримали фінансування для постачання озброєння.

Матернова зауважила, що 400 млн направлять на українські оборонні підприємства. Данія була першою країною, котра уклала контракт і оплатила виробництво гаубиць “Богдана”.

Отже, ми влили 400 мільйонів євро через Данію в українську оборонну промисловість. Погодьтеся, це досить значна сума… І це — така вишукана справедливість, правда ж? За кошти російських заморожених активів ви робите гаубиці, — розповіла пані посол.

Данія доклала власні кошти, що дозволило розмістити велике замовлення.

Водночас у наступному транші із заморожених російських активів на фінансування виробництва зброї безпосередньо українським ОПК мають намір закласти ще більшу суму.

Нещодавно міністр оборони Данії Трольс Лунд Поульсен повідомив, що Силам оборони України спорядили 18 нових самохідних артилерійських установок “Богдана”, профінансовані Королівством Данія.

Раніше ми інформували, що Данія замовила для Збройних Сил України виробництво 18 самохідних гаубиць “Богдана”. Ці артилерійські установки, профінансовані Копенгагеном, планується доставити у найближчі місяці.

Довідка. САУ “Богдана” – сучасна українська розробка, призначена для ураження артилерійськими снарядами на великих відстанях. Її розробка розпочалася у 2018 році, а перший прототип представлено у 2020 році. “Богдана” стала першим вітчизняним самохідним гаубичним комплексом, який використовує калібр 155 мм, стандартний для НАТО.

Основні технічні характеристики:

  • Калібр: 155 мм (відповідає стандартам НАТО)
  • Дальність стрільби: до 42 км (з використанням активно-реактивних снарядів)
  • Маса снаряда: близько 43 кг
  • Тип шасі: автомобільне шасі 6×6 КрАЗ або інше важке шасі
  • Швидкість пересування: до 80 км/год на шосе
  • Екіпаж: 5 осіб
  • Система автоматичного заряджання: є, що збільшує швидкість вогню та ефективність на полі бою
  • Темп стрільби: до 6 пострілів за хвилину

“Богдану” наразі виробляють в обмеженій кількості, оскільки установка пройшла державні випробування та перебуває на стадії вдосконалення і серійного виробництва. До початку широкомасштабної війни кількість випущених одиниць була обмеженою, однак після 2022 року темпи виробництва зросли. Точна кількість вироблених одиниць не розголошується, але є відомості, що “Богдану” активно використовують у Збройних Силах України під час оборони від російської агресії.

“Богдана” розрахована на роботу із широким спектром боєприпасів стандарту НАТО. Має високу мобільність завдяки шасі, що дозволяє швидко змінювати позиції після стрільби.

Ефективно використовувалася під час бойових дій у 2022-2023 роках, зокрема під час боїв за острів Зміїний.

Ця САУ є важливим компонентом модернізації української артилерії та відповідає міжнародним стандартам, що робить її конкурентоспроможною на світовому ринку.

  • 18 квітня президент Володимир Зеленський оприлюднив щоденний звіт стосовно безпекової ситуації в Україні, повідомивши про здобутки українського ОПК. Він повідомив, що Україна вперше випустила десять САУ “Богдана”.
  • Олександр Камишін повідомив, що на 2024 рік у своєму розпорядженні Україна має $6 млрд на закупівлю озброєння. Натомість виробничі можливості української оборонної промисловості утричі вищі за такий бюджет.
  • Міністр оборони України Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві повідомив, що метою Міноборони на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.