Небажання НАТО надати Україні членство може зіграти на користь Росії – The Guardian

Джерело: The Guardian

Володимиру Зеленському довелося зробити мужнє обличчя після того, як міністр оборони Великої Британії Бен Воллес звинуватив його у “недостатній вдячності”. Однак саміт НАТО у Вільнюсі все ж став розчаруванням для українського лідера і його країни у стані війни.

“Повторна неспроможність НАТО запропонувати чіткий графік вступу України до Північноатлантичного Альянсу буде сприйнята Кремлем як слабке хеджування ставок”, – йдеться в статті.

При цьому, у виданні зауважили, що Україна все ж отримала обіцянки довгострокової підтримки, більше зброї і допомоги від G7, а також проміжне рішення про створення Ради Україна-НАТО.

“Ми нікуди не зникнемо. Ви застрягли з нами”, – пожартував президент США Джо Байден.

Однак, як помітили співрозмовники видання, сміх Зеленського у відповідь здавався трохи вимушеним.

“Хоч яким би щирим не був американський лідер, Байден не може бути впевненим у дотриманні своєї обіцянки. Через 18 місяців політика США під керівництвом менш прихильного наступника-республіканця може бути зовсім іншою”, – мовиться в матеріалі.

Найпотужніший військовий альянс світу може і повинен бути більш рішуче залучений до захисту України від злочинних зазіхань Росії. Зважаючи на це, на думку британського видання, Вільнюський саміт провалився.

24 вересня сапери Державної служби з надзвичайних ситуацій вилучили безпечні залишки російської ракети “Іскандер-М” у Києві. Уламки знайшли в одному з районів столиці після атаки у ніч на четвер.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прокоментував акти саботажу з боку РФ, наголосивши, що Москва намагається розділити Європу.

Естонія вирішила запровадити національні санкції проти російських мільярдерів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.

23 вересня та в ніч на 24 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих військових об’єктів армії РФ.

Україна погодилася на цілковите та негайне припинення вогню. Росію закликали вчинити аналогічний крок. Відповідну заяву підписали 51 країна-член ООН.