Суд відмовив у захисті гідності гендиректорці музею Голодомору Лесі Гасиджак 

Джерело: Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”/Фейсбук

Голосіївський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак щодо захисту гідності та ділової репутації через цькування за зовнішність.

Влітку 2023 року з’явився допис про те, що Гасиджак не може очолювати Музей Голодомору саме через її зовнішній вигляд. Позов у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди подали вже восени 2023 року.

Адвокатка Оксана Гузь зауважила, що сторона захисту подаватиме апеляцію на судове рішення.

Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину, але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді, — зазначила Гузь.

У позові акцентували, що:

  • розповсюджена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу про позивачку як науковицю, громадську активістку, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
  • інформація, яка оприлюднювалася відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.

Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права, — сказала Гузь.

Як пояснили адвокати, подібної судової практики, на жаль, в Україні поки немає. Однак дуже важливо її формувати, адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому “немає місця дискримінації й свобода слова має межі, бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої”.

Довідка. В.о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готує позов до суду через образу честі та гідності. Нещодавно її зацькували у соцмережі через зовнішність.

Напередодні юрист Клим Братківський на своїй сторінці у Facebook написав, що Леся Гасиджак, яка є в.о. Гендиректора музею Голодомору, не може обіймати свою посаду через невідповідну зовнішність.

Дехто у коментарях підтримав думку Братківського, проте більшість користувачів засудили юриста через лукізм і наголосили, що таке ставлення до людей – неприпустиме.

Згодом Братківський свій пост видалив, проте користувачі встигли зробити скриншоти згаданого запису.

Леся Гасиджак відреагувала на допис Братківського та повідомила, що готує позов до суду через образу честі та гідності.

За її словами, вона спокійно ставиться до хейту у свій бік, однак подаватиме до суду, оскільки подібні історії трапляються щоденно з жінками в Україні.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.