Суд відмовив у захисті гідності гендиректорці музею Голодомору Лесі Гасиджак 

Джерело: Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”/Фейсбук

Голосіївський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак щодо захисту гідності та ділової репутації через цькування за зовнішність.

Влітку 2023 року з’явився допис про те, що Гасиджак не може очолювати Музей Голодомору саме через її зовнішній вигляд. Позов у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди подали вже восени 2023 року.

Адвокатка Оксана Гузь зауважила, що сторона захисту подаватиме апеляцію на судове рішення.

Коментувати рішення поки зарано, ми чекаємо повний текст, щоб проаналізувати мотивувальну частину, але вже готуємося до його оскарження в апеляційному суді, — зазначила Гузь.

У позові акцентували, що:

  • розповсюджена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу про позивачку як науковицю, громадську активістку, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
  • інформація, яка оприлюднювалася відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.

Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права, — сказала Гузь.

Як пояснили адвокати, подібної судової практики, на жаль, в Україні поки немає. Однак дуже важливо її формувати, адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому “немає місця дискримінації й свобода слова має межі, бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої”.

Довідка. В.о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готує позов до суду через образу честі та гідності. Нещодавно її зацькували у соцмережі через зовнішність.

Напередодні юрист Клим Братківський на своїй сторінці у Facebook написав, що Леся Гасиджак, яка є в.о. Гендиректора музею Голодомору, не може обіймати свою посаду через невідповідну зовнішність.

Дехто у коментарях підтримав думку Братківського, проте більшість користувачів засудили юриста через лукізм і наголосили, що таке ставлення до людей – неприпустиме.

Згодом Братківський свій пост видалив, проте користувачі встигли зробити скриншоти згаданого запису.

Леся Гасиджак відреагувала на допис Братківського та повідомила, що готує позов до суду через образу честі та гідності.

За її словами, вона спокійно ставиться до хейту у свій бік, однак подаватиме до суду, оскільки подібні історії трапляються щоденно з жінками в Україні.

Реформа, ініційована кабінетом Мерца, спрямована на максимальну стимуляцію працевлаштування та скасовує багато пільг, що раніше дозволяли безробітним зберігати значні заощадження без втрати права на допомогу.

Фахівці пояснюють такий вибір поєднанням політичних та економічних факторів. Для багатьох жінок стерилізація стала єдиним надійним способом гарантувати собі право на розпорядження власним тілом.

20-річному солдату, який втратив усі кінцівки на Харківському напрямку, відмовили у поновленні доступу до рахунку. Причиною став протокол безпеки, який вимагає від клієнта тримати картку в руках під час фотографування, що є фізично неможливим для героя.

Уряд Данії розробив нову законодавчу ініціативу, яка має на меті заборонити носіння нікабів та іншого одягу, що закриває обличчя, у стінах шкіл та університетів.

Цими вихідними Маямі може стати місцем вирішального повороту в російсько-українській війні. Спецпосланці Дональда Трампа готуються представити російській делегації новий план врегулювання, який передбачає безпрецедентні гарантії безпеки для України.