«Тисяча Зеленського»: нардеп Гурін не бачить проблеми у нецільовій роздачі коштів партнерів

Джерело: Букви

Народний депутат від “Слуги народу” Дмитро Гурін запевняє, що щиро не вбачає ні ризиків, ані проблем у тому, аби роздавати кошти партнерів, котрі ті передали на цільові програми в Україні. Принаймні так він відповів на запитання Букв на платформі X.

Так, Гурін опублікував пост, у якому пояснив, що анонсована президентом тисячу гривень на особу спрямують з бюджетних програм, котрі не встигнуть виконати до кінця року. Мовляв, це гроші міжнародних партнерів, які держава не має права пустити на армію.

Витратити буде можна на внутрішні товари і послуги або задонатити на військо. Не бачу проблем в такій моделі, – цитуємо народного обранця.

Тисяча гривень на людину піде з бюджетних програм, які не встигнуть виконати до кінця року. Це гроші міжнародних партнерів, які держава не має права пустити на армію. Витратити буде можна на внутрішні товари і послуги або задонатити на військо. Не бачу проблем в такій моделі.

— 🇺🇦 Дмитро Гурін, нардеп (@DmytroGurinMP) October 26, 2024

Своєю чергою, Букви акцентували зокрема на корупційних ризиках запропонованої моделі.

Тобто, ви всерйоз вважаєте, що партнери критично поставляться, якщо ці гроші будуть спрямовані на захист енергообʼєктів, закупівлю електрообладнання, укриття врешті-решт – але схвально відреагують на роздачу грошей американських та європейських платників податків кожному українцю, включаючи тих, чиї доходи та рівень життя вищі, ніж в багатьох американців та європейців? І це, нагадаємо, на тлі найбільшого корупційного скандалу в новітній історії України.

Окрім цього, ми наголосили, що роздача грошей не матиме територіальних обмежень, відтак 1000 гривень за ініціативою Володимира Зеленського зможе отримати і 30-річний чоловік у Штутгарті, разом зі своєю родиною, і самотня 78-річна пенсіонерка в Краматорську.

На що отримали відповідь, що це “неможливо проадмініструвати до кінця року”.

Прямі трансферти на картки можливо. Дивно, що ви цього не розумієте, – додав Гурін.

Окрім того, Букви не отримали відповіді й на те, що відбудеться з тими грішми, якщо їх не витрати до кінця року.

Читайте також: 24 долари від Зеленського – як українці заплатять за популізм влади

Раніше у Сполучених Штатах пояснили, що в Україні можуть зробити більше для боротьби з корупцією у країні. Як зауважив речник Державного департаменту Метью Міллер, влада США давно веде відповідні діалоги з урядом в Україні.

Загалом у США позитивно оцінюють конкретні кроки України в боротьбі з корупцією, та, однак наголошують, що можна зробити більше.

Зауважимо, 5 грудня 2023 року пані посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що такі реформи, як боротьба з корупцією, судочинство та корпоративне управління, зміцнять довіру українських союзників та бажання продовжувати допомагати й інвестувати в Україну. Брінк зауважила, що це рекомендація, натомість рішення, як рухатися далі, залежить від українського керівництва і народу.

Однак, я вказала б на три сфери, на яких ми зосереджені, — це боротьба з корупцією, корпоративне управління та реформа системи правосуддя, — заявила вона.

Також пані посол нагадала, що Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт щодо посилення незалежності САП. Водночас вона порадила розглянути рекомендації G7 та ЄС, які, можуть зробити САП ще сильнішою.

За результатами за 2023 рік Україна додала три бали в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI), що є одним із найкращих результатів у світі за минулий рік.

Також Україна стала однією з 17 країн в цьогорічному СРІ, що продемонстрували свій найкращий показник за весь час.

Тепер Україна має 36 балів зі 100 можливих й посідає 104 місце зі 180 країн. Загалом з 2013 року Україна додала 12 балів в Індексі сприйняття корупції.

Зокрема, Росія у 2023 році втратила 2 бали й з 26 балами посідає 141 місце у списку. Білорусь також втратила 2 бали та посідає 98 місце.

Показник Румунії залишився без змін (46 балів, 63 місце), тоді як Польща втратила ще 1 бал (54 бали, 47 місце). Словаччина додала 1 пункт та теж набрала 54 бали (47 місце).  Молдова, як і Україна, додала 3 бали та наздогнала Угорщину, бали якої не змінились, тому вони розділити 76 місце із 42 балами.

У 2023 світові лідери CPI майже не змінилися. Очолює список Данія – 90 балів, за нею йде Фінляндія – 87 балів, Нова Зеландія – 85 балів та Норвегія – 84 бали.

• Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виділило для проведення стандартного опитування щодо корупції в Україні понад 1,7 мільйона гривень.
• В Європейському Союзі погодили створення Ревізійної ради Українського фонду, метою якої є контроль за фінансуванням з боку блоку для запобігання проявів корупції та шахрайства.
• СБУ спільно з НАБУ викрили на корупції мера одного із міст на Закарпатті та його спільників, які, зловживаючи службовим становищем, намагались продати земельну ділянку у центрі міста площею понад 3 га за зниженою ціною.
• Міністр оборони України Рустем Умєров на щорічних загальних зборах Європейської бізнес-асоціації заявив, що під час війни ставиться до корупції як до тероризму.
• Державне бюро розслідувань оголосило у розшук народного депутата України IX скликання від забороненої політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” Вадима Рабіновича.