Через війну українці стали більше економити на продуктах: як саме змінилися харчові звички
Джерело: Gradus
Українці змушені змінювати харчові звички та економити на продуктах внаслідок війни. Згідно з дослідженням, майже половина українців (49%) повідомляє про зміни у своїх харчових звичках з початку повномасштабного вторгнення.
Молодь у віці 18-34 років демонструє навіть вищий показник змін — 54%. Основні фактори, що вплинули на ці зміни, включають зростання цін на продукти, стрес через бойові дії та періодичні відключення електроенергії.
Фото: Gradus
Стрес займає провідне місце серед причин зміни харчування: 83% респондентів зазначили його як ключовий фактор. Близько половини опитаних українців (49%) харчуються нерегулярно, а також частіше вживають нездорову їжу (42%), пропускають прийоми їжі (41%) та мають знижений апетит. 19% опитаних також повідомили про збільшення вживання алкоголю.
Фото: Gradus
Економічний аспект також впливає на вибір продуктів: 64% респондентів обирають дешевші варіанти, а 48% частіше готують вдома. Унаслідок блекаутів та проблем з електропостачанням українці надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та тим, які можна споживати холодними (50%).
Засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк підкреслила, що в умовах війни українці адаптують свої харчові звички, забезпечуючи альтернативні джерела електроенергії та засоби для приготування їжі. Лише 34% розглядають можливість переїзду у разі тривалих відключень електроенергії.
Найбільше на харчуванні економлять респонденти вікової групи 56+ років — 77% з них зменшили витрати на продукти. Основними категоріями, де найбільше заощаджують, стали кондитерські вироби (49%) та риба і морепродукти (48%). Водночас на базових продуктах, таких як хліб, крупи, овочі та яйця, економить лише 11% респондентів.
Дослідження проводилося Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus. Опитування охоплювало населення міст з понад 50 тисяч мешканців, віком 18-65 років, з виключенням окупованих територій та зон активних бойових дій. Збір даних тривав до 8 жовтня 2024 року і охопив 1000 респондентів.
Фото: Gradus
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- Центр Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року провів дослідження, опитавши 2016 респондентів з різних областей України. За його результатами, наразі 33,4% українців вважають, що країна рухається в правильному напрямку, тоді як 48% переконані у протилежному.
До Херсона з Братислави вирушили два автобуси, завантажені гуманітарною допомогою, котрі передало транспортне підприємство словацької столиці у межах партнерства між районом Ружинов і Херсоном.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив на підтримці повноправного членства України у НАТО спільно з розміщенням іноземних військ як гарантії безпеки.
У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.
У Корюківському районі Чернігівської області російські війська вдарили по важливому енергооб’єкту.
У Києві міністр оборони Денис Шмигаль провів зустріч із віцепрем’єр-міністром і міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем, висловивши вдячність за 13 пакетів військової допомоги на понад €200 млн.