Бюджетний комітет Ради підтримав збільшення зарплати прокурорам

Джерело: Ярослав Железняк/Телеграм

Комітет Верховної Ради з питань бюджету відхилив поправки до проєкту “Про державний бюджет України на 2025 рік”, якими пропонували скасувати збільшення видатків на виплату заробітних плат працівникам прокуратури на 3 мільярди гривень, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, нардеп Ярослав Железняк.

Железняк уточнив, що бюджетний комітет врешті-решт відхилив поправку, яка прибирала збільшення прокурорам зарплат на майже 3 млрд грн за наполяганням депутатів з профільного комітету та першого заступника Генпрокурора Олексія Хоменка, а також голови Ради прокурорів.

Це підвищення на 37%. Тобто правки (155, 999 та 1000 від Цабаля та Южаніної) про те, щоб не підвищувати зарплати прокурорам на 3 млрд, враховані і рекомендовані робочою групою, не будуть прийняті, – наголосив нардеп.

Він додав, що фактично комітет погодив збільшити в бюджеті зарплати прокурорам у 2025 році.

За відповідне рішення проголосували 14 членів Комітету, утрималися четверо, та проти такої “допомоги” прокурорам висловився лише один нардеп. Голова комітету Підласа не голосувала.

Дуже “своєчасне” рішення. Саме зараз треба підвищувати зарплати прокурорам, – іронічно резюмував Железняк.

Своєю чергою, членкиня комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, нардепка Ніна Южаніна уточнила, що на зарплати прокурорів у 2025 році витратять загалом 13,3 мільярда бюджетних коштів.

Їх збільшать на 25% порівняно з поточним роком (додатково на 2,7 мільярда). А пропозиції щодо скорочення таких видатків не були підтримані на засіданні бюджетного комітету, який зараз розглядає проєкт бюджету на 2025 рік, – наголосила вона.

Южаніна додала, що лобістами прокурорів у парламенті виявилися члени комітету з питань правоохоронної діяльності.

Варто зауважити, нещодавно Генпрокурор Костін повідомив про перші результати перевірки стосовно набуття прокурорами статусу особи з інвалідністю. Службове розслідування показало, що 61 прокурор Хмельниччини має інвалідність, тоді як 80% з них отримали її до початку повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов заявив, що п’ятдесят прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, “дахуючи” корупційну схему “слуги народу” Крупи у МСЕК та Пенсійному фонді.

За його словами, обставини справи свідчать, що правоохоронні органи Хмельницької області знали про масштабну систему, яку створила “слуга народу” Тетяна Крупа, оскільки були співучасниками корупційних схем.

За підрахунками Бутусова,  за деклараціями загальна сума пенсій, які отримали тільки встановлені 50 прокурорів-інвалідів від платників податків, становить як мінімум 54,1 мільйона гривень.

  • Працівники Державного бюро розслідувань викрили  керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Під час обшуків у них виявили майже 6 мільйонів доларів готівкою.
  • У Полтаві правоохоронці викрили керівника благодійної організації, якого підозрюють у продажі гуманітарних автомобілів, призначених для потреб ЗСУ. За інформацією пресслужби прокуратури, підозрюваний причетний до продажу 50 автомобілів на загальну суму 7 мільйонів гривень.
  • Служба безпеки України затримала на хабарі директора з контрольно-ревізійної роботи АТ “Енергоатому”.
  • Декілька обласних прокурорів та посадовців Пенсійного фонду України отримують значні суми пенсійних виплат, пов’язаних з інвалідністю. Згідно з розслідуванням журналістів проєкту “Є питання”, керівники обласних прокуратур і деякі працівники Пенсійного фонду отримують виплати, що значно перевищують середній рівень.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.