Україна і Росія ведуть переговори про припинення ударів по енергооб’єктах – FT

Джерело: FT

Україна та РФ ведуть попередні переговори щодо припинення взаємних ударів по об’єктах енергетики, повідомляють джерела. Також є інформація, що РФ просить не бити по їхнім НПЗ в обмін на припинення ударів по енергетиці України.

Київ прагнув відновити переговори за посередництва Катару.

Існують дуже ранні розмови про потенційний перезапуск чогось, — сказав поінформований дипломат. — Зараз відбуваються розмови про енергетичні об’єкти.

Угода ознаменувала б найзначнішу деескалацію війни відтоді, як глава Росії Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення в Україну на початку 2022 року.

Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об’єктів може свідчити про готовність Росії брати участь у ширших мирних переговорах.

За словами українського високопосадовця, Москва та Київ уже скоротили частоту взаємних атак на енергетичну інфраструктуру за минулі тижні в межах домовленості, досягнутої їхніми розвідувальними службами.

І Київ, і Москва раніше визнали, що припинення атак на українську енергомережу та російські нафтопереробні потужності є в інтересах обох країн.

Україна, з усім тим, планує продовжувати завдавати удари по цілях, зокрема нафтопереробним заводам, щоб тиснути на Росію на переговорах.

Четверо українських посадовців розповіли Financial Times, що восени минулого року Київ і Москва дійшли “мовчазної домовленості” не завдавати ударів по енергетичним об’єктам. У результаті Росія тієї зими утрималася від широкомасштабних атак, які вона здійснювала на енергетичну інфраструктуру України в 2022-23 роках. Зауважується, що ця домовленість нібито мала прокласти шлях до офіційної угоди.

Минулого тижня Путін заявив, що Росія готова розглядати лише “будь-які варіації мирних угод, враховуючи територіальні реалії”. Раніше він вимагав від України повністю віддати контроль над чотирма прифронтовими регіонами, які Москва лише частково окупувала, а також повністю скасувати західні санкції. Україна вважає умови неприйнятними для будь-яких потенційних мирних переговорів.

  • Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що знає деталі “плану перемоги” України і що він спілкується з членами альянсу щодо подальших дій.
  • За даними ЗМІ, серед таємних пунктів “плану перемоги” Президента України Володимира Зеленського є прохання про надання ракет Tomahawk.
  • Під час переговорів між українськими та американськими представниками виникають певні нерозуміння через відчутний мовний бар’єр. Через недостатнє володіння англійською мовою з боку українських лідерів переговори ускладнюються, змушуючи сторони докладати додаткових зусиль для правильного розуміння. Попри це, американські посадовці активно обговорюють можливі сценарії для України на міжнародній арені.
  • Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна може стати членом альянсу, навіть попри триваючу повномасштабну війну.
  • Україна прагне отримати запрошення до НАТО до завершення президентського терміну Джо Байдена. Це, на думку української сторони, стало б важливим політичним сигналом, повідомила посол України при НАТО Наталія Галібаренко.

30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.

Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.

Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.