Україна і Росія ведуть переговори про припинення ударів по енергооб’єктах – FT

Джерело: FT

Україна та РФ ведуть попередні переговори щодо припинення взаємних ударів по об’єктах енергетики, повідомляють джерела. Також є інформація, що РФ просить не бити по їхнім НПЗ в обмін на припинення ударів по енергетиці України.

Київ прагнув відновити переговори за посередництва Катару.

Існують дуже ранні розмови про потенційний перезапуск чогось, — сказав поінформований дипломат. — Зараз відбуваються розмови про енергетичні об’єкти.

Угода ознаменувала б найзначнішу деескалацію війни відтоді, як глава Росії Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення в Україну на початку 2022 року.

Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об’єктів може свідчити про готовність Росії брати участь у ширших мирних переговорах.

За словами українського високопосадовця, Москва та Київ уже скоротили частоту взаємних атак на енергетичну інфраструктуру за минулі тижні в межах домовленості, досягнутої їхніми розвідувальними службами.

І Київ, і Москва раніше визнали, що припинення атак на українську енергомережу та російські нафтопереробні потужності є в інтересах обох країн.

Україна, з усім тим, планує продовжувати завдавати удари по цілях, зокрема нафтопереробним заводам, щоб тиснути на Росію на переговорах.

Четверо українських посадовців розповіли Financial Times, що восени минулого року Київ і Москва дійшли “мовчазної домовленості” не завдавати ударів по енергетичним об’єктам. У результаті Росія тієї зими утрималася від широкомасштабних атак, які вона здійснювала на енергетичну інфраструктуру України в 2022-23 роках. Зауважується, що ця домовленість нібито мала прокласти шлях до офіційної угоди.

Минулого тижня Путін заявив, що Росія готова розглядати лише “будь-які варіації мирних угод, враховуючи територіальні реалії”. Раніше він вимагав від України повністю віддати контроль над чотирма прифронтовими регіонами, які Москва лише частково окупувала, а також повністю скасувати західні санкції. Україна вважає умови неприйнятними для будь-яких потенційних мирних переговорів.

  • Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що знає деталі “плану перемоги” України і що він спілкується з членами альянсу щодо подальших дій.
  • За даними ЗМІ, серед таємних пунктів “плану перемоги” Президента України Володимира Зеленського є прохання про надання ракет Tomahawk.
  • Під час переговорів між українськими та американськими представниками виникають певні нерозуміння через відчутний мовний бар’єр. Через недостатнє володіння англійською мовою з боку українських лідерів переговори ускладнюються, змушуючи сторони докладати додаткових зусиль для правильного розуміння. Попри це, американські посадовці активно обговорюють можливі сценарії для України на міжнародній арені.
  • Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна може стати членом альянсу, навіть попри триваючу повномасштабну війну.
  • Україна прагне отримати запрошення до НАТО до завершення президентського терміну Джо Байдена. Це, на думку української сторони, стало б важливим політичним сигналом, повідомила посол України при НАТО Наталія Галібаренко.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.