Лідери ЄС розробляють сценарії дій на випадок можливого другого президентства Трампа

Джерело: The Washington Post

Найближчі союзники США в Європі готуються до можливого розриву трансатлантичних відносин, якщо колишній президент Дональд Трамп повернеться до Білого дому. Країни ЄС розробляють сценарії для підтримання відносин з США та зміцнення власної безпеки з огляду на попередній досвід.

Трамп раніше ставив під сумнів ключові аспекти трансатлантичного партнерства, зокрема роль НАТО. Він запроваджував мита на європейську сталь і алюміній.

Цього разу Трамп обіцяв піти ще далі — підняти тарифи на товари з ЄС до безпрецедентного рівня. Такі дії загрожуватимуть економічній стабільності, зокрема в Німеччині. Країна вже зазнає труднощів через стагнацію економіки та скорочення у виробництві автомобілів.

Відтак європейські уряди готують відповідні заходи, включаючи списки зустрічних тарифів, аби уникнути торгової війни або в разі потреби захистити свої інтереси.

Брюссель, де розташована штаб-квартира ЄС і НАТО, активно обговорює плани щодо забезпечення безпеки у разі відмови Білого дому підтримувати Україну. Трамп натякав на можливість тиску на Україну для поступки територій, що викликало занепокоєння серед європейських лідерів. Адміністрація Джо Байдена вже майже немає часу до виборів, аби затвердити нові пакети допомоги для Києва. З іншого боку європейські країни нарощують власні витрати на оборону до рекордних рівнів.

Збільшення військових витрат є частиною європейської стратегії автономії, спрямованої на зниження залежності від США у сфері безпеки. Німеччина та Велика Британія нещодавно домовилися про спільні оборонні проєкти. Наприклад, розробку новітніх безпілотників і розширення можливостей для використання військово-морських баз.

Війна в Україні нагадала країнам ЄС, наскільки критичною є співпраця з НАТО. Утім багато хто погоджується, що нинішній президент Джо Байден може бути останнім лідером США, який твердо підтримує трансатлантичне партнерство.

В Європі зростає вплив правих політиків, які відкрито підтримують Трампа. Серед них — угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан. Італійська прем’єрка Джорджія Мелоні, хоч і зберігає сильні зв’язки з Україною, також має симпатії щодо Трампа. Її стримана позиція викликана прагненням підтримати стабільність в Європі та уникнути економічних ризиків від можливої торгової війни між ЄС та США.

Окрім цього, Європа намагається вибудувати гнучкіші канали комунікації з американською Республіканською партією і командою Трампа, ніж це було в період його першого президентства. Європейські дипломати готові застосувати тактику, випробувану в минулому, — робити кроки, що дозволяють Трампу демонструвати власні “перемоги”, аби уникати конфліктів.

Європейські чиновники усвідомлюють: втрата підтримки США в оборонній сфері може мати руйнівні наслідки. Однак завдяки власним зусиллям і готовності до непередбачуваних змін вони мають надії зберегти стабільність і захистити інтереси регіону, навіть якщо Америка віддалиться.

Народний депутат Микола Княжицький розповів про інцидент під час Конференції з питань відновлення України 2025 у Римі. Так, українку Марію Гурську, що керувала групою польських медійників, не допустили до заходу, бо Посольство України в Італії не дало їй акредитації.

Народні депутати з фракцій “Європейська Солідарність” та “Голос” зареєстрували проєкт Постанови ВР з вимогою до Уряду негайно виконати норми закону і призначити керівника БЕБ, визначеного на прозорому і чесному конкурсі – Олександра Цивінського.

Головний координатор німецької військової допомоги Україні, начальник штабу планування в Міністерстві оборони ФРН генерал-майор Крістіан Фройдінг заявив, що перші українські далекобійні ракети, профінансовані Німеччиною, мають надійти на озброєння ЗСУ до кінця липня.

Триває 1235-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад мільйон осіб.

Різке підвищення комунальних тарифів, масові відключення інтернету і згасання надій на угоду щодо України зі США вдарили по рейтингах російської влади. Хоча, більшість росіян все ж підтримує очільника Кремля Володимира Путіна і його уряд.