Шольц має намір відновити перемовини з Путіним

Джерело: ARD Mediathek

Канцлер Німеччини Олаф Шольц планує відновити переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Востаннє їхній діалог відбувся у грудні 2022 року.

Шольц заявив, що має намір поговорити з Путіним “у відповідний час”, але зауважив, що діятиме не самостійно, а у співпраці з іншими політиками. Він додав, що відновлення діалогу вимагатиме багатьох контактів і консультацій з іншими сторонами.

Канцлер також наголосив на необхідності обговорення цього питання з Україною, зазначивши, що перемовини з Путіним плануються, проте точний час їх проведення поки що не визначено. На запитання, коли саме можуть відбутися ці переговори, Шольц відповів: “Незабаром”.

Нагадаємо, що після останнього контакту Шольца з Путіним у 2022 році, інші західні лідери, зокрема президент США Джо Байден і президент Франції Емманюель Макрон, також не спілкувалися з Путіним.

Раніше представник німецького уряду Штеффен Гебештрайт повідомляв, що Шольц готовий відновити контакт за умови, що переговори можуть принести конкретні результати. Наприкінці 2023 року Шольц заявляв, що діалог можливий лише за умови повного виведення російських військ з території України.

Росія напередодні тристоронніх переговорів з Україною та США знову виступила проти надання Україні гарантій безпеки за участю іноземних військ і намагається усунути європейських представників від переговорного процесу. Окрім того, склад російської делегації, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про відсутність у Кремля зацікавленості в добросовісних перемовинах.

Уранці 8 листопада російські війська атакували FPV-дроном рятувальників у Комишувасі Запорізької області. Надзвичайники проводили аварійно-рятувальні роботи на місці попереднього авіаудару.

У ніч на 8 листопада Запорізька атомна електростанція повністю втратила зовнішнє електропостачання. Це вже 16-й блекаут на станції від початку 2026 року.

Спеціальний посланець США Джаред Кушнер запропонував провести багатосторонні переговори між Росією та європейськими країнами щодо післявоєнної безпеки в Європі. За основу він хоче взяти модель Ради НАТО-Росія, роботу якої зупинили у 2014 році після російського вторгнення в Україну та окупації Криму.

Триває 1719-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,6 млн осіб.