Рада підтримала законопроєкт про право фігурантів розслідувань видаляти матеріали про себе
Джерело: ЦПК
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14057 про право фігурантів розслідувань видаляти критичні матеріали про себе та змушувати журналістів мовчати, повідомляє Центр протидії корупції.
Як зазначається, серед авторів законопроєкту про приборкання журналістів переважно депутати від Слуги Народу, втім, “фактично за нього проголосували депутати з усіх фракцій”.
Десятки з них були фігурантами журналістських розслідувань. Більшість з них хотіли би, щоб журналісти не могли робити їх відомими та псувати і так небездоганну репутацію. Якщо законопроєкт ухвалять в цілому, то журналісти ризикують опинитися під загрозою мільйонних позовів і з ризиком цензури з боку судів, – додали у повідомленні.
Наприклад, у законопроєкті є норма, котра пропонує автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку.
Натомість, попереджають у ЦПК, корупціонери отримують легальний механізм приховувати власні зловживання, блокувати викриття та чистити архіви від незручних матеріалів.
Раніше нардеп Олексій Гончаренко зауважив, що у документі запропоновані такі норми як:
- Якщо інформація не закріплена в судовому вироку, то її не можна публікувати.
Розшифровую: якщо корупціонера судять за корупцію, то журналісту неможна про це писати, поки корупціонера не засудять. Тим часом суди можуть тривати не один місяць.
- Зʼявляється “право на забуття”. Тобто можуть прибирати будь-яку інформацію, яка є неактуальною або втратила суспільний інтерес.
Розшифровую: якщо про корупціонера не будуть писати постійно, то його адвокати будуть мати змогу довести, що інформація про їх вчинки вже не актуальна. І змусять її видаляти.
І це, наголосив Гончаренко, лише основні моменти. Він додав, що це схоже на “закручування гайок”, аби журналісти не писали нічого “зайвого”.
Серед авторів законопроєкту, додав нардеп, є Юрій Бойко з забороненої “ОПЗЖ” та Микола Задорожний, який має підозру від НАБУ за хабар у 3 млн гривень.
- Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт щодо відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ).
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.