Рада підтримала законопроєкт про право фігурантів розслідувань видаляти матеріали про себе
Джерело: ЦПК
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14057 про право фігурантів розслідувань видаляти критичні матеріали про себе та змушувати журналістів мовчати, повідомляє Центр протидії корупції.
Як зазначається, серед авторів законопроєкту про приборкання журналістів переважно депутати від Слуги Народу, втім, “фактично за нього проголосували депутати з усіх фракцій”.
Десятки з них були фігурантами журналістських розслідувань. Більшість з них хотіли би, щоб журналісти не могли робити їх відомими та псувати і так небездоганну репутацію. Якщо законопроєкт ухвалять в цілому, то журналісти ризикують опинитися під загрозою мільйонних позовів і з ризиком цензури з боку судів, – додали у повідомленні.
Наприклад, у законопроєкті є норма, котра пропонує автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку.
Натомість, попереджають у ЦПК, корупціонери отримують легальний механізм приховувати власні зловживання, блокувати викриття та чистити архіви від незручних матеріалів.
Раніше нардеп Олексій Гончаренко зауважив, що у документі запропоновані такі норми як:
- Якщо інформація не закріплена в судовому вироку, то її не можна публікувати.
Розшифровую: якщо корупціонера судять за корупцію, то журналісту неможна про це писати, поки корупціонера не засудять. Тим часом суди можуть тривати не один місяць.
- Зʼявляється “право на забуття”. Тобто можуть прибирати будь-яку інформацію, яка є неактуальною або втратила суспільний інтерес.
Розшифровую: якщо про корупціонера не будуть писати постійно, то його адвокати будуть мати змогу довести, що інформація про їх вчинки вже не актуальна. І змусять її видаляти.
І це, наголосив Гончаренко, лише основні моменти. Він додав, що це схоже на “закручування гайок”, аби журналісти не писали нічого “зайвого”.
Серед авторів законопроєкту, додав нардеп, є Юрій Бойко з забороненої “ОПЗЖ” та Микола Задорожний, який має підозру від НАБУ за хабар у 3 млн гривень.
- Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт щодо відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ).
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.