Поруч з Національним музеєм Голодомору вшановували пам’ять закатованих радянсько-кремлівським режимом українців
Щороку в четверту суботу листопада українці згадують трагічні події минулого, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв Голодоморів. У 2024 році День пам’яті жертв Голодоморів припадає на 23 листопада.
Цей день є національною традицією, яка об’єднує країну у скорботі та пам’яті. Однією з важливих символічних традицій є запалення свічки пам’яті, яку українці ставлять на підвіконня своїх домівок о 16:00, після загальнонаціональної хвилини мовчання.
Центральним місцем вшанування пам’яті жертв Голодомору є Національний музей Голодомору-геноциду в Києві. Його меморіал у вигляді “свічки пам’яті” став символом згадки про мільйони загиблих. Щороку біля меморіалу збираються тисячі українців, приносячи колоски пшениці, хліб та свічки.
Музей не лише увічнює пам’ять про трагічні події, але й виконує освітню функцію, розповідаючи про масштаби трагедії, її причини та наслідки.
Сьогодні на екрані, розміщеному поруч з музеєм, висвітлювали розповіді очевидців Голодомору, де вони описувати жахіття цього злочину радянсько-кремлівського режиму.
Голодомор 1932–1933 років став однією з найтрагічніших сторінок в історії України. За різними оцінками, тоді загинули мільйони людей. Цей день — це не лише пам’ять про загиблих, але й нагадування про необхідність збереження історичної правди, щоб подібні трагедії більше не повторювалися.
- Ідея вшанування пам’яті жертв Голодомору через символічне запалення свічок належить американському історику Джеймсу Мейсу, досліднику Голодомору в Україні. Вперше він поділився своїм задумом у колонці “Свіча у вікні”, опублікованій у газеті “День” 18 лютого 2003 року.
- “Лише Богові відомі всі жахіття і злочини, які тоді кремлівська влада вчинила з українцями, масово прирікши їх на страшну, мучительну, повільну тілесну смерть від голоду”, – Митрополит Київський та всієї України Епіфаній вшанував жертв Голодоморів.
- Блаженніший Святослав очолив панахиду за всіма загиблими внаслідок Голодомору.
- “Наш обов’язок – пам’ятати”: як політики сьогодні згадували Голодомор.
- Історії від читачів Букв до Дня пам’яті жертв Голодоморів.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.