Карти ядерної атаки США: оцінка наслідків для Пхеньяна, Москви та Пекіна
Журнал Newsweek дослідив вплив американської ядерної зброї на столиці трьох ключових країн — Північної Кореї, Росії та Китаю.
Дослідження базується на картах, створених істориком ядерних технологій Алексом Веллерстайном, які моделюють наслідки вибуху найпотужнішої бомби США, B-83. Ці оцінки враховують дані про радіус руйнувань, втрати серед населення та травматичні наслідки для виживших.
Потенційні наслідки вибухів:
Пхеньян, Північна Корея: Загибель 1,3 млн людей та 1,1 млн поранених. У зоні легкого ураження вибухом перебуватимуть 3,1 млн мешканців.
Джерело: Newsweek
Москва, Росія: Загибель 1,37 млн людей, поранення — 3,7 млн. У зоні ураження — понад 10 млн осіб.
Джерело: Newsweek
Пекін, Китай: 1,55 млн загиблих, 3,33 млн поранених. У радіусі вибуху — близько 9 млн людей.
Джерело: Newsweek
Радіус вогняної кулі (внутрішнє жовте коло), в якому все буде випаровуватися через інтенсивне тепло, що підійматиметься до мільйонів градусів і площею враження досягне приблизно 4,12 квадратних кілометри. Більш помірний радіус ураження вибухом (внутрішнє сіре коло), що охоплює 175,3 квадратних км вибуху, знищить житлові будинки та, ймовірно, спричинить масові пожежі.
Будь-хто в радіусі 546,5 квадратних кілометрів від вибуху (радіус теплового випромінювання: ширше помаранчеве коло) ризикує отримати опіки третього ступеня по всій шкірі, “часто безболісні, оскільки вони руйнують больові нерви”, що може спричинити серйозні рубці, інвалідність і вимагають ампутації.
У радіусі легкого пошкодження вибухом (ширше сіре коло), 1385,64 квадратних кілометрів від вибуху, слід очікувати, що скляні вікна розіб’ються, що може спричинити травми.
Експерти аналізували повітряний вибух на висоті 3319,3 метра для максимального покриття зони враження. Найбільший вплив спостерігатиметься у центральній зоні вибуху, де все випаровується через температуру, що досягає мільйонів градусів. Навколо цієї зони — великі площі пожеж, сильних вибухових хвиль та термічних уражень.
Ця публікація з’явилася на тлі ескалації міжнародної напруженості: Росія модернізувала свою ядерну доктрину, наголошуючи на “неминучості відплати” у разі агресії проти неї чи її союзників; Україна вперше використала ракети ATACMS для ударів по території Росії; Китай посилює активність навколо Тайваню та має територіальні суперечки в Південно-Китайському морі, що загострює його відносини із США.
Ці події підтверджують прогнози про ймовірність конфлікту між США та великими державами, зокрема Китаєм чи Росією.
- Аналітики ISW прокоментували чергові заяви президента РФ Володимира Путіна щодо російської ракети “Орєшнік”. Фахівці зауважили, що Путін продовжує вихваляти технічні можливості ракети та погрожує вдарити нею по території України. Та на думку фахівців, ці всі заяви зроблені лише задля того, аби змусити Україну та Захід до самостримання.
Служба зовнішньої розвідки України наголошує, що Кремль послідовно посилює тиск на малі корінні народи РФ, поєднуючи репресії, контроль над міжнародним дискурсом і непропорційне залучення до повномасштабної війни.
Війська РФ розмістили військову техніку поруч з ядерними реакторами Запорізької атомної електростанції. Відповідне відео опублікував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія під час наступу на Україну щомісяця втрачає до 25 тисяч осіб. Мова саме про загиблих російських військових.
12 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський попередив, що Росія, ймовірно, найближчими днями готує чергову масштабну атаку на Україну.
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що російський глава Володимир Путін “повністю провалився” у війні проти України, оскільки не досяг поставлених цілей після повномасштабного вторгнення 2022 року та й досі не контролює весь Донбас.