Війна РФ в Україні, ймовірно, наближається до завершальної фази – NYT

Джерело: NYT

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну минуло вже майже три роки. Зараз війна, ймовірно, наближається до завершальної фази, і перспективи укладення мирної угоди стають реальнішими. Про це пише науковець Зальцманівського інституту вивчення війни та миру Колумбійського університету Раджан Меном у колонці для The New York Times.

За його словами, існує щонайменше чотири реальних сценарії завершення війни.

Зокрема, повернення Дональда Трампа на посаду президента США може значно вплинути на перебіг війни.

“Трамп заявив про намір швидко завершити конфлікт, використовуючи як загрозу припинення військової допомоги Україні, так і стимулювання переговорів із Росією. Втім, чіткої стратегії щодо досягнення домовленості він поки що не представив”, – зазначив Меном.

При цьому він зауважив, що американські пріоритети можуть змінитися на користь переорієнтації на Азійсько-Тихоокеанський регіон для стримування Китаю. Це сигналізує європейським країнам про те, що безпека України стає переважно їхнім завданням.

Можливі сценарії післявоєнної безпеки України:

  1. Членство України в НАТО. За його словами, це залишається головною метою Києва, однак досягти консенсусу серед членів Альянсу буде складно. Нині сім країн НАТО виступають проти вступу України або пропонують його відкласти, включно зі США.
  2. Коаліція гарантів безпеки. На думку науковця, альтернативою може стати коаліція держав, готових гарантувати безпеку України. Проте Київ наполягатиме на участі США в таких домовленостях, що малоймовірно за умов політики Трампа.
  3. Збройний нейтралітет. Як пояснив Меном, цей варіант передбачає зобов’язання Росії не нападати на Україну, а Україна, своєю чергою, відмовляється від вступу до НАТО та розміщення іноземних військ. Водночас науковець наголосив, хоча це може бути найреалістичнішим компромісом, він зробить Україну більш вразливою. Україна, за його словами, має наполягати на збереженні сильної армії та праві закуповувати необхідне озброєння.
  4. Європейське лідерство. Зокрема йдеться про те, що деякі європейські країни розглядають можливість розгортання своїх військ у післявоєнній Україні. Франція та Польща вже обговорювали це питання, але до конкретних рішень справа поки що не дійшла.

“Після більш ніж 1000 днів війни, яка забрала тисячі життів і знищила значні частини України, кінець може наближатися. Але для міцного миру, а не для заморожування, якого вистачить лише для того, щоб Росія перегрупувалася та знову напала, має значення те, що відбувається після завершення війни”, – резюмував професор.

У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.

Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.

У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.

Албанія засудила масований російський обстріл Україн, під час якої під загрозою опинилася резиденція посла країни. У Тирані викликали російського дипломата для пояснень.