КМІС: Заяви Трампа, що Путін напав через прагнення України в НАТО, хибні

Джерело: Володимир Паніотто/Facebook

Директор КМІС Володимир Паніотто зауважив, що твердження обраного 47-м президентом США Дональда Трампа стосовно того, що російський президент Володимир Путін вдерся до України через її прагнення вступити в НАТО, насправді не відповідає даним соціологічних опитувань.

Дійсно,  Україна подала заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у 2008 році, але їй відмовили саме з міркувань врахування інтересів Росії.   Але перспективи вступу України до НАТО були зовсім нереалістичними до агресії Росії у 2014, суспільство було категорично проти цієї ідеї, – наголосив він.

Паніотто зауважив, що зокрема до 2014 лише 15-20% населення підтримували вступ України до НАТО, тоді як більшість політиків навіть не включали цей пункт до своїх виборчих програм, оскільки він був непопулярним.

Щобільше, Путін мав велику популярність в Україні, з позитивним ставленням до нього близько 60% населення, тоді найбільш популярні українські політики, зокрема Тимошенко і Янукович напередодні президентських виборів 2010 року мали підтримку не більше 30%.

Окрім того, директор КМІС додав, що позитивне ставлення українців до Росії було ще вищим — близько 90%, що робило вступ до НАТО з погляду громадської підтримки майже неможливим.

Важливо нагадати, що питання НАТО навіть не було вимогою протестувальників під час Революції Гідності 2013-2014 років – пояснив він.

Разом з тим, ситуація кардинально змінилася після анексії Криму Росією у 2014 році. Цей акт агресії викликав значне зростання підтримки вступу України до НАТО серед населення, досягнувши 48%.

Це демонструє, що твердження, що Україна своїм бажання вступу до НАТО “спровокувала” Росію напасти, є помилковим. Насправді, бажання України вступити до НАТО з’явилося як реакція на агресію Росії, – резюмує соціолог.

Зауважимо, Дональд Трамп заявив, що повномасштабна війна Росії проти України нині “набагато складніша” і надалі може загостритися.

Трамп розкритикував переговорну тактику чинного президента Джо Байдена з Україною під час виступу в Мар-а-Лаго, попередивши, що війна “може загостритися”.

Росія напала на Україну, побачивши наш катастрофічний вихід з Афганістану. Проте за мого президентства такого не буде… Росія багато років, ще до Путіна, говорила, що НАТО не може втручатися в Україну. Це було ніби висічене в камені. А Байден сказав: ні, вони повинні мати можливість приєднатися до НАТО. Тоді Росія мала б когось просто на своєму порозі. Я можу зрозуміти їхні почуття з цього приводу… Коли я почув, як Байден веде переговори, я сказав: у вас буде війна, – додав він.

На уточнення журналіста, чи Україна ніколи не стане членом НАТО, Трамп відповів: “Моє бачення, що це завжди було зрозуміло. Я гадаю, що в них була угода, але Байден її порушив. Угода, яка була б дуже задовільною для України та для решти, однак, Байден сказав, що вони мають мати можливість приєднатись до НАТО”.

Провідний американський розважальний тижневик Variety розповів про нову стрічку оскароносного українського режисера Мстислава Чернова.

Пентагон планує збільшити обсяги закупівель ракет Patriot. Згідно з бюджетною заявкою на 2026 рік, армія просить виділити понад 1,3 млрд доларів на придбання 224 ракет. Згідно з документами, які супроводжують бюджетний запит на 2026 фінансовий рік, група військових високопосадовців, котра формує рекомендаційні вимоги до озброєння, збільшила план закупівлі Patriot з 3376 до 13 773 одиниць.

У США асоціації лікарів, медичних працівників і вчених подали позов до суду на керівників американських установ охорони здоров’я, зокрема на міністра-антивакцинатора Роберта Кеннеді-молодшого, через обмеження доступу до вакцин проти COVID-19 та підрив довіри населення до щеплень.

Компанія Mattel випустила першу в історії ляльку Barbie з цукровим діабетом першого типу.

Турецький суд заблокував доступ до частини контенту чат-бота Grok, розробленого компанією xAI Ілона Маска. Влада заявила, що чат-бот генерує відповіді, що ображають президента Реджепа Таїпа Ердогана, засновника сучасної Туреччини Мустафу Кемаля Ататюрка та релігійні цінності.