73% за «негайні» мирні переговори: як ППІ може спотворювати дані опитування

Джерело: База псевдосоціологів і прихованих піарників видання “Тексти”

Нещодавнє опитування ППІ свідчить, що нібито 73% українців “підтримують негайні мирні переговори”, проте, його достовірність викликає сумніви. Так, згідно з базою псевдосоціологів і прихованих піарників, котру видання Texty.org.ua веде з 2015 року, ця організація має тривалі зв’язки з проросійськими партіями та маніпулює результатами досліджень.

У ППІ заявили, що нібито більшість українців виступають за негайні мирні переговори, водночас найбільшу підтримку цій ідеї демонструють мешканці Півдня, Сходу країни та українці за кордоном. Тоді як лише 46% жителів заходу України підтримують вихід на кордони 1991 року.

Джерело: ППІ

Однак довіра до даних ППІ є сумнівною. Як свідчить інформація бази, ця організація має тривалу історію маніпуляцій. Серед звинувачень — зв’язки з Партією регіонів та її наступниками, регулярні маніпуляції даними, а також швидкість, з якою проводяться “опитування”, що виходить за межі реальних можливостей.

Офіційний сайт ППІ зроблений на російському безплатному конструкторі сайтів UCOZ і тривалий час мав адресу vgoppr.at.ua, після чого її було змінено на ppi.org.ua. Перші новини на сайті датовані вереснем 2014 року.

Існує достатньо доказів зв’язків ППІ із Партією регіонів та її наступниками — “Опозиційним блоком” та “Опозиційною платформою — За життя”.

Компанія існує з березня 2007 року. Її заснували кияни Фелікс Аронович, Вадим Веребський та Лариса Єрмак. У 2014 році результати ППІ презентував «голова» організації Геннадій Воронцов.

З 2019 року опитування ППІ презентує голова організації Роман Редько, який тричі балотувався до Ради від Партії регіонів, депутат Київської облради від цієї ж партії у 2010—2015 роках.

У 2012 році “Передові правові ініціативи” отримали персональну подяку від Януковича до Дня незалежності України.

Раніше відома соціологиня Ірина Бекешкіна називала організацію “Рогами і копитами” через неправдоподібні заяви про охоплення досліджень.

За даними видання “Главком”, з травня 2016 року на посаді керівника ППІ працює Андрій Долганов, він же помічник-консультант на громадських засадах нинішнього нардепа від “Опоблоку” Юрія Бойка. У Верховній Раді VI скликання Долганов працював помічником тодішнього регіонала Бойка на платній основі.

Як писала “Українська правда” у 2010 році, батько Долганова Вадим Долганов був прессекретарем фонду Леоніда Кучми “Україна”. У часи президентства Кучми керував каналом УТ-1, де вів одіозну програму “7 днів”.

У березні 2019 року ППІ знову повідомляли про свої дивовижні досягнення: цього разу вони нібито за один день спромоглися опитати 165 тисяч осіб, хоча відомим соціологічним службам зазвичай вдається опитати лише 500—1000. Також соціологів насмішили деякі формулювання з їхнього пресрелізу: “Дослідження проведено за методикою великих чисел”, “Середнє значення остаточної вибірки з фіксованого розподілу максимально наближено до математичного очікування цього розподілу” тощо.

Також наприкінці травня 2020 року ППІ оприлюднила рейтинг по Києву, де на друге місце після Кличка (34%) вийшов Микола Тищенко (18%), а третє місце, набравши лише 10% голосів, посів Андрій Пальчевський. Ці результати, крім дрібних сайтів, поширили “Газета по-українськи”, Delo.ua, “Апостроф”, “Вєсті”.

Україна відправила десятки тонн олії та борошна до Мозамбіку, Джибуті, Танзанії та Сирії в межах глобальної продовольчої ініціативи.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус спростував інформацію ЗМІ про те, що федеральний канцлер Олаф Шольц нібито блокує додатковий пакет військової допомоги Україні на 3 млрд євро.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, відомий своїми різкими висловлюваннями, вкотре жорстко розкритикував президента Росії Володимира Путіна.

Сержант медичної роти 82-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій Бондар поділився спостереженнями щодо рівня підготовки солдатів з Північної Кореї, котрі беруть участь у війні проти України на боці Росії.

У 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три.