Німецькі консерватори вимагатимуть посилити міграційну політику

Джерело: Reuters

Консервативний блок ХДС/ХСС планує внести до бундестагу дві ініціативи: одну щодо кардинальних змін міграційної політики та іншу стосовно посилення заходів внутрішньої безпеки.

У першому документі “П’ять пунктів для захищених кордонів та припинення нелегальної міграції” мовиться про зміну чинного міграційного законодавства — постійний контроль зовнішніх кордонів Німеччини; запровадження фактичної заборони на в’їзд у країну для осіб без необхідних дійсних документів та тих, хто не користується правом вільного пересування по ЄС, включаючи тих, хто подав заяву на отримання захисту.

Крім того, кандидат у канцлери Німеччини від ХДС/ХСС Фрідріх Мерц запропонував надати поліції право самостійно видавати ордери на утримання під вартою осіб, котрі підлягають депортації.

Він пояснив, що закон про право на перебування в Німеччині має бути змінений так, щоб особи, котрі скоїли злочин або є потенційно небезпечними, могли перебувати під арештом без часових обмежень до моменту депортації або їх добровільного повернення на батьківщину.

Зауважимо, 26 серпня 2024 року канцлер Німеччини Олаф Шольц, відвідавши місце нападу на відвідувачів фестивалю в Золінгені, заявив про необхідність прискорити депортацію нелегальних мігрантів.

Раніше стало відомо, що витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).

Телекомпанія France Télévisions розпочинає масштабну реструктуризацію, яка включає продаж майна та відмову від дорогих міжнародних проєктів задля економії 140 мільйонів євро.

Державний департамент США оголосив про розширення санкційного списку проти представників МКС. Цього разу під удар потрапили судді з Грузії та Монголії, які відхилили ізраїльські апеляції.

Прем’єр-міністр Санае Такаїті, відома своїм жорстким підходом до національної безпеки, ініціювала перегляд фундаментальних неядерних принципів країни.

Уряд Естонії затвердив нову стратегію військового призову, згідно з якою з 2027 року тривалість служби для всіх новобранців становитиме 12 місяців.

Кібератаки призвели до фізичних руйнувань на об’єктах водопостачання, що змусило керівництво Копенгагена викликати посла РФ для пояснень.