Спонсор Трампа сумнівається у поверненні американських нафтовиків до Росії після війни
Джерело: Financial Times
Американські нафтовидобувні компанії навряд чи повернуться до Росії після завершення війни РФ проти України через понесені збитки, заявив засновник Continental Resources Гарольд Гемм, еотрий фінансував передвиборчу кампанію президента США Дональда Трампа.
Багато людей втратили там (в Росії – ред.) величезні гроші. Думаю, вони не захочуть повертатися. Час від часу там настає мир, але не дуже часто, — зазначив Гемм.
Гемм також нагадав, що Трамп не скасовував санкції проти Росії в енергетичній сфері.
Вони можуть бути дуже ефективними. Особливо у випадку вторинних санкцій, які поширюються на всіх, хто займається транспортуванням, переробкою або торгівлею, — пояснив він.
Мільярдер подякував долі за те, що не наслідував приклад інших інвесторів і не вкладав кошти в Росію, яка вже десятки років залишається складним місцем для ведення бізнесу.
Санкції Заходу, запроваджені після анексії Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, змусили багато компаній залишити російський ринок. Наприклад, американський нафтовий гігант ExxonMobil припинив спільні проєкти з “Роснефтью” в Арктиці, Західному Сибіру та на шельфі Чорного моря, а у 2022 році списав $2,3 млрд збитків через вихід із проєкту “Сахалін-1”.
Британська BP, яка була одним із найбільших акціонерів “Роснефти”, втратила $25,5 млрд, французька TotalEnergies, що мала частку в “НОВАТЕКу”, — $14,8 млрд, а британсько-нідерландська Shell, яка інвестувала в “Північний потік-2”, “Сахалін-2” і кілька СП із “Газпром нефтью” — $4,2 млрд.
Більшість опитаних FT аналітиків погодилися з Геммом у тому, що американські нафтовидобувні компанії остерігатимуться повертатися до Росії. Пояснюють, що політичні ризики залишаються високими — можливе послаблення санкцій може бути скасоване у разі зміни адміністрації США. Тож компанії не поспішатимуть повертатися на ринок, де правила змінюються миттєво.
Читайте також: Росія сподівається на повернення нафтових компаній США на ринок – NYT
Раніше повідомляли, що західні компанії, які залишили російський ринок після початку повномасштабного вторгнення в Україну, можуть відновити свою діяльність у країні. Серед тих, хто розглядає повернення, аналітики називають такі американські бренди, як PepsiCo, Coca-Cola, Apple, Microsoft, Nike, Ford, а також платіжні системи Visa та MasterCard, каже російський політолог Вадим Сіпров.
- В умовах все потужніших американських санкцій Росія постає перед серйозними економічними проблемами, що впливають на її бюджет. Так, нафтова та газова промисловості, які складають основу державних доходів, стрімко втрачають стабільність.
- Китай та Індія зупинили купівлю російської нафти після останніх санкцій США, які призвели до зростання витрат на доставку.
- Азійські ринки шукають нових постачальників нафти після того, як США запровадили 10 січня нові санкції проти російської нафти.
- Західні компанії, які вийшли з ринку Росії одразу після повномасштабного вторгнення в Україну, зазнали великих втрат.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.