FT: Макрон не домігся від Трампа чітких зобов’язань щодо безпекових гарантій для України

Джерело: FT

Президент Франції Емманюель Макрон заявив про “переломний момент” у переговорах щодо підтримки України після зустрічі з главою США Дональдом Трампом, однак так і не отримав від американського лідера чітких гарантій безпеки чи зобов’язань щодо можливої військової допомоги.

Після візиту Макрона до Вашингтона британський прем’єр-міністр Кір Стармер також вирушає до Білого дому з аналогічною метою — домогтися від США конкретних запевнень у підтримці України після війни.

Європейські країни готові надати Україні гарантії безпеки. Зараз є чіткий сигнал від США, що вони як союзник готові підтримати ініціативу. Це, на мою думку, переломний момент, — заявив Макрон після переговорів із Трампом.

Франція, Велика Британія та інші європейські країни готові взяти на себе значну частину відповідальності за післявоєнну безпеку України, проте для цього їм потрібна американська логістична та розвідувальна підтримка, а також гарантії захисту. Лідери ЄС розглядають США як “страхувальний механізм” для цього процесу.

Попри заяви Макрона, Трамп не дав чіткої відповіді щодо можливої підтримки європейських військових на території України.

Очевидно, що європейські країни будуть задіяні, і ми їх у чомусь підтримаємо, — заявив він, однак додав, що не вважає цю підтримку необхідною, оскільки довіряє Росії у дотриманні потенційної угоди.

Французькі офіційні особи зазначають, що жодної остаточної домовленості про роль США у реалізації безпеки України досягнуто не було, хоча Трамп не заперечує можливість американських гарантій. Водночас він несподівано заявив, що глава Росії Володимир Путін нібито погодився на присутність європейських військ в Україні, хоча Москва раніше категорично це заперечувала.

Візити Макрона і Стармера до Вашингтона відбуваються на тлі зростаючих побоювань у Європі щодо можливого поспішного мирного договору, який може бути вигідним Кремлю. У понеділок, у треті роковини повномасштабного вторгнення, США утрималися від засудження Росії як агресора на засіданні ООН, що викликало занепокоєння серед європейських союзників України.

Макрон намагався уникати критики Трампа, щоб не ускладнювати діалог, однак під час спільної пресконференції він виправив кілька заяв американського лідера, зокрема щодо обсягів фінансової допомоги Україні з боку США та Європи.

Європейські дипломати загалом позитивно оцінили стратегію Макрона, однак деякі з них побоюються, що французький лідер надто оптимістично оцінює можливість впливу на позицію Трампа щодо України. Вони також занепокоєні тим, що Макрон може стати більш відкритим до пропозицій Трампа, думаючи, що зможе його переконати.

Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.

Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.

Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.

Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.

Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.
За даними джерел у Міноборони Великої Британії, якщо ухвалять рішення про введення 10 000 військових, ще 20 000 мають бути в резерві для ротації. Це становить серйозний виклик для британської армії, чисельність якої зараз становить лише 71 300 осіб – найнижчий показник за минулі 200 років.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.