Припинення американської військової допомоги: що Україна може замінити, а що – ні?

Джерело: The Economist

У той час, як Трамп призупиняє військову допомогу, Україна стикається з новими викликами. Попри війну, країна розвиває власний оборонний потенціал, проте повністю компенсувати американську підтримку неможливо.

У сучасному київському офісі група інженерів працює над ударним безпілотником “Батяр” – маневреним дроном із вуглецевим покриттям, схожим на ірансько-російські Shahed. Його дальність сягає 1500 км, вартість – лише 25 000 доларів, а система розпізнавання місцевості робить його стійким до електронних перешкод. Цей безпілотник – результат співпраці українських та американських компаній, що демонструє технологічний прорив України у військовій сфері.

“Великі американські корпорації налякані. Вони знають, що не можуть конкурувати” – каже український офіцер, який координує проект.

Україна зміцнила свої позиції у сфері безпілотних технологій, поступово заміщуючи деякі традиційні озброєння, як-от Javelin. Проте її військовий потенціал все ще залежить від західної підтримки.

3 березня Білий дім оголосив про призупинення військової допомоги, вимагаючи від Києва більшої готовності до мирних ініціатив Дональда Трампа. Чутки про це ходили ще до зустрічі Трампа та Зеленського 28 лютого, але офіційне рішення лише посилило занепокоєння.

“Ніхто не хоче вірити в найгірший сценарій, але є побоювання, що деякі речі буде просто неможливо замінити”, – каже джерело, близьке до військового керівництва.

Критично важливими складовими американської підтримки залишаються постачання зброї, її технічне обслуговування, зенітні ракети для захисту міст, система Starlink, що забезпечує військовий зв’язок та розвіддані.

Українські військові вже відчували наслідки зупинки постачання. Наприкінці 2023 року Дональд Трамп закликав республіканців у Конгресі заблокувати новий пакет допомоги, що спричинило шестимісячний дефіцит боєприпасів.

Старший лейтенант Назарій Кішак бачив наслідки цього на передовій: у Бахмуті росіяни скористалися артилерійською перевагою 10:1, знищили місто та завдали втрат українським офіцерам. “Багато наших загинули даремно”, – говорить він.

Водночас Україна здатна частково компенсувати нестачу артилерії власними безпілотниками. Головна проблема – фінансування, адже оборонна промисловість поки не працює на повну потужність. Українські дрони вже довели свою ефективність у бою, нерідко перевершуючи артилерію за результативністю та коштуючи значно дешевше.

Попри зростаючу роль безпілотників, артилерія залишається критично важливою. Однак десятки нових систем, що щомісяця випускає українська промисловість, будуть малоефективні без достатньої кількості боєприпасів. Не менш серйозним ударом стала б втрата американських бойових машин “Бредлі”. А припинення постачання керованих ракет GMLRS із GPS-наведенням дало б Росії значно більше простору для маневру в тилу.

Нестача боєприпасів — лише частина проблеми. Найсерйознішим викликом залишається високотехнологічна американська зброя, яку Україна поки що не може замінити власними силами. Зокрема, тільки США виробляють ракети Patriot, здатні перехоплювати російські гіперзвукові та балістичні ракети, що загрожують містам. Альтернативою могла б стати французько-італійська система SAMP/T, однак її виробництво обмежене, а наявна версія неефективна проти найшвидших цілей. Оновлену модифікацію очікують лише наступного року.

Якщо постачання Patriot припиниться, великі українські міста можуть зіткнутися з тими ж руйнуваннями, які зараз переживають прифронтові населені пункти, де розгортати дорогі системи ППО часто надто небезпечно. Інші джерела ракет Patriot теоретично можливі – наприклад, США працюють над дозволом на їхнє спільне виробництво з Японією. Проте навіть у разі успіху ці постачання будуть обмеженими, а передача потребуватиме дозволу Вашингтона.

Супутникова мережа Starlink, яку фінансує Польща, але контролюють США, залишається критично важливою. Поки невідомо, чи вплине призупинення допомоги на її роботу, але Україна вже мала подібний досвід. Під час операцій у Курській області, де доступ до Starlink був обмежений, інженери забезпечили зв’язок військових через мобільні технології та безпілотники. Український урядовець каже, що зараз розробляється резервний варіант з використанням подібних технологій. Але перехід буде складним і залишить українців без однієї з ключових переваг на полі бою. Лейтенант Кішак, який керував деякими операціями в Курську, каже, що альтернативні системи поступаються у важливих аспектах, не в останню чергу через їхню вразливість до російських засобів радіоелектронної боротьби.

Найкритичнішим залишається доступ до американської розвідки, яку Україна отримує через домовленості з НАТО. Ці дані допомагають відстежувати загрози в реальному часі: пересування російських літаків, підготовку наступів, постачання зброї з Ірану та Північної Кореї, а також розташування складів і командних центрів. Це дозволяє швидко наводити ракети та безпілотники на ключові цілі в Росії.

Українські безпілотники можуть проводити розвідку лише на невеликій глибині за лінією фронту, тоді як американські засоби спостереження дають ширшу картину. Європейське командування США (EUCOM) застосовує штучний інтелект для аналізу супутникових знімків, електронної розвідки та інших даних, щоб виявляти ключові цілі. Західні військові чиновники припускають, що Європа могла б частково компенсувати ці втрати – наприклад, Велика Британія регулярно використовує літаки-розвідники Rivet Joint над Чорним морем. Однак їхні можливості обмежені, а розгортання – тривале.

Попри тривожні сигнали, українські чиновники уникають песимістичних прогнозів. Виробництво зброї в ключових країнах, де невдовзі відбудуться вибори, може стати стримувальним фактором для Дональда Трампа, ускладнюючи повне припинення допомоги Україні. Впевненість у здатності утримати східний фронт ґрунтується на реальних успіхах: точкові удари по російських логістичних центрах і паливних складах дали відчутний результат, а українські війська діють більш злагоджено під керівництвом нового оперативного командувача Михайла Драпатого. Офіцер-розвідник Денис Ярославський переконаний, що українські бригади зможуть стримати російські наступи, навіть за умов скорочення американської підтримки.

“Буде повільний спад, і, можливо, лінія фронту дещо відступить, але трагедії не буде”, – прогнозує один із високопоставлених українських посадовців.

Для української оборонної промисловості скорочення допомоги стане не лише матеріальним, а й психологічним ударом. Це сприймається як зрада, особливо з огляду на тісну технологічну співпрацю, як-от у проєкті безпілотника “Батяр”.

Військовий експерт Сергій Кошман вважає, що розрив зашкодить і Заходу: “Американці розробляли і випробовували тут свої власні можливості. Якщо станеться найгірше і наші партнери виявляться ненадійними, нам доведеться робити відповідний вибір. В результаті такого сценарію всі на Заході опиняться в програші”.

• За повідомленням ЗМІ президент США Дональд Трамп, через кілька днів після суперечки з президентом України Володимиром Зеленським, дав вказівку тимчасово зупинити надання Україні військової допомоги.