ДБР готує щонайменше три нові «підозри» проти Порошенка – Європейська Солідарність

Джерело: Європейська Солідарність

ДБР отримало завдання підготувати щонайменше три нові підозри проти лідера “Євросолідарності” та п’ятого президента України Петра Порошенка.

“Найбільшу увагу збираються приділити справі про “державну зраду” за… Харківські угоди, які були підписані Януковичем та проголосовані Верховною Радою у 2010 році, в час, коли Порошенко не займав жодної державної посади і не був навіть народним депутатом, відтак жодним чином не міг впливати на процес їх підготовки, ухвалення та імплементації”, – йдеться в зяві “Євросолідарності”.

Зазначається, що з документу, який ДБР направило до Верховної Ради, стало зрозуміло, що йдеться про справу, яка є спробою переписати історію, знецінити досягнення Порошенка в європейській та євроатлантичній інтеграції, дискредитувати його та усунути як політичного опонента, в кінцевому підсумку очистивши політичне поле в Україні.

“Політику, який ініціював внесення змін до Конституції про закріплення курсу України на членство в ЄС і НАТО, пробують приписати підігрування росіянам. Проте вся ця бездарна писанина просто перевертає факти з ніг на голову, безсоромно називаючи біле – чорним”, – зазначили в “ЄС”.

Як стверджує ДБР, “Порошенко, будучи раніше членом президії політради та заступником голови партії регіонів та особою, наближеною до голови партії регіонів Януковича”…

З відкритих джерел можна легко перевірити, що Порошенко ніколи не був членом партії регіонів і не мав жодного стосунку до її керівних органів.

Повідомляється, що щодо твердження “про близькість до Януковича”, слід нагадати, що Порошенко став міністром закордонних справ за поданням президента Віктора Ющенка відповідно до Конституції України. Він втілював зовнішньополітичний курс Ющенка на цій посаді та залишив її разом з усім урядом Тимошенко після перемоги Януковича на президентських виборах.

Також ДБР звинуватило Порошенка у здійсненні поїздки до Москви 23 жовтня 2009 року, під час якої, за їхніми твердженнями, він публічно запевнив російську сторону, що базові угоди щодо Чорноморського флоту Росії переглядатися не будуть, і флот залишатиметься на території України.

У “Євросолідарності” зазначили, що факти свідчать про інше. Згідно з базовими угодами, термін перебування Чорноморського флоту РФ в Україні мав завершитися у 2017 році. Це питання було переглянуто Харківськими угодами у 2010 році, всупереч позиції, яку відстоювали Президент Ющенко і міністр закордонних справ Порошенко.

Зазначається, що депутати, які голосували за Харківські угоди та змінили умови перебування ЧФ в Криму, продовживши його перебування, сьогодні є частиною владної коаліції у чинному парламенті. При цьому проти них ДБР не проводить жодних розслідувань, так само як і проти авторів Харківських угод – міністра закордонних справ Грищенка, голови адміністрації Льовочкіна, його заступника Портнова та багатьох інших.

ДБР зробило ще одне твердження щодо дій Порошенка: “У подальшому Законом України “Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО)” від 7.02.2019 було внесено до обовʼязку Президента України бути гарантом реалізації такого стратегічного курсу”.

“Ми не зрозуміли, чи це на думку ДБР також було “зрадою”, але про всяк випадок радимо ДБР простежити, чи дотримаються на переговорах у Джидді діючі переговорники і посадовці вимог цієї статті Конституції”, – зазначили в “ЄС”.

Повідомляється, що “ЄС” відомо про ще дві додатково підготовлені підозри щодо діяльності Благодійного Фонду Порошенка, що лише за часи повномасштабного вторгнення надав допомоги ЗСУ на суму 6,751 млрд грн особистих коштів родини Петра Порошенка і їх підприємств. Крім того, згадуються підозри, пов’язані з флешкою, що була передана ДБР під час переговорів з Росією в Саудівській Аравії “і під яку сьогодні тортурами вибивають необхідні покази в колишніх працівників Державного управління охорони, що перебувають за ґратами з астрономічними заставами. І це на додаток до понад сотні кримінальних справ проти Порошенка, на розслідування яких у влади було шість років, і які де факто розвалилися”.

“ДБР та влада заднім числом пробують підвести хоч якесь обґрунтування під очевидно неконституційні санкції проти Петра Порошенка, а також реалізувати свою давню мрію про повну зачистку політичного поля країни від будь-якої опозиції чи навіть критики перед виборами, які за сценарієм влади мають проходити в радянському стилі з одним безальтернативним кандидатом. Для цього найближчим часом буде використано весь арсенал так званої «правоохоронної системи», з використанням максимальної фантазії слідчих та штучного інтелекту за цілковитими російськими лекалами, коли правда і факти не мають жодного значення. Є лише політичне замовлення, яке треба виконати за будь-яку ціну. В цьому випадку суть замовлення: дискредитувати проєвропейського Президента та українського політика Порошенка обвинуваченням в держзраді – статті, яка може бути використана для позбавлення волі і блокування політичної діяльності”, – зазначили в “Євросолідарності”.

Італія у межах нового пакета військової допомоги планує передати Україні до 400 бронетранспортерів VCC-2 Camilino — локальну модифікацію американських M113A1, вперше випробуваних ще під час війни у В’єтнамі.

18 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан перемагає на президентських виборах у Румунії після опрацювання 99% протоколів з виборчих дільниць. У відсотковому співвідношенні він отримав понад 54% голосів, тоді як лідер націоналістичного “Альянсу за Союз румунів” Джордже Сіміон – майже 46%. Постійна виборча комісія опублікувала офіційні результати другого туру президентських виборів у Румунії в неділю ввечері.

18 травня на площі Кошута в Будапешті відбулася масштабна демонстрація проти законопроєкту “Про прозорість суспільного життя”, котрий громадськість вважає наступом уряду Орбана на незалежні медіа та громадські організації.

На початку повномасштабного вторгнення Україна критично залежала від західного озброєння. Нині ж, в умовах обстрілів та обмеженого фінансування, оборонна промисловість країни досягла історичного максимуму.

Парламент Бельгії проголосував за відмову від ухваленого у 2003 році плану поступового виведення з експлуатації атомних електростанцій.