Франція та Британія направлять в Україні військову моніторингову місію

Джерело: The Washington Post

Відхиляючи вимогу Росії скасувати санкції Заходу в обмін на припинення вогню в Чорному морі, європейські лідери засвідчують, що вони все ще можуть бути гравцями на переговорах у Вашингтоні.

Нині ж європейські країни активізували обговорення можливого розміщення військових контингентів в Україні, що викликало різку реакцію Росії. Франція та Велика Британія ініціювали створення “коаліції охочих” для підтримки України.

Париж і Лондон розглядають можливість розміщення європейських сил у тилових районах України для захисту критичної інфраструктури, навчання українських військових та логістичної підтримки. Зауважується, що союзники готуються “найближчими тижнями” направити військову делегацію до України для оцінки необхідної чисельності сил і потенційних зон розгортання.

Окрім того, європейський фокус змістився на повітряну та морську силу, за словами двох дипломатів, оскільки аналітики вказують на обмежені можливості розгортання великих військ, водночас інші країни пропонують можливість посилення повітряного та морського контролю, включно з патрулюванням у небі та Чорному морі.

Разом з тим, низка європейських країн висловлює сумніви щодо військової місії. Німеччина утримується від конкретних зобов’язань, зважаючи на політичну ситуацію всередині країни. Італія виступає проти, посилаючись на відсутність гарантій підтримки з боку США. Польща готова долучитися до місії, однак, у вигляді логістичної допомоги, а не безпосереднього розміщення військ.

Президент Франції Емманюель Макрон зауважив, що участь Європи в миротворчій місії не повинна залежати від позиції США, хоча він визнав, що координація з Вашингтоном є важливою. Наразі адміністрація Дональда Трампа уникає чітких зобов’язань щодо підтримки такого формату, а його спеціальний представник Стів Віткофф назвав ініціативу “надто спрощеною”.

Росія попередила, що можливе розгортання європейських військ може призвести до прямого зіткнення з НАТО. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що такі дії “призведуть до загострення конфлікту”.

Тоді як Макрон та Кір Стармер наголосили, що Росія не має права вето на європейські ініціативи в Україні.

Також одне з французьких джерел повідомило, що Трамп не виключає підтримки США, і що зусилля вживаються “у повній гармонії з нашими американськими партнерами, які зацікавлені в такому підході і сказали нам, що він хороший”.

Зауважимо, за даними ЗМІ, британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”.

Загалом вже більш як 30 країн вже виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну, повідомив представник прем’єр-міністра Великої Британії  Кіра Стармера.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.

26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.