Законопроєкт про профосвіту перетинає чотири червоні лінії у мовній політиці – В’ятрович

Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook

16 квітня у Верховній Раді розглядатиметься законопроєкт №13107-д “Про професійну освіту”, який подається як євроінтеграційний. Проте, нова редакція документа містить норми, які, як зауважує нардеп Володимир В’ятрович, суперечать освітньому та мовному законодавству.

Нардеп попередив, що монобільшість намагатиметься протягнути проєкт закону.

Законопроєкт перетинає одразу чотири червоні лінії в мовній політиці, які після Революції Гідності жодна влада не перетинала, — наголосив В’ятрович.

Зокрема, проєкт пропонує дозволити створення окремих груп для навчання мовами національних меншин у закладах професійної освіти — за наявності лише восьми охочих. У документі відсутня вимога, щоб цими студентами були саме представники нацменшин. Відповідно, норма фактично дозволяє будь-кому навчатися не державною мовою, що може розмити українськомовне освітнє середовище, попереджає нардеп.

На відміну від чинних законів, котрі вимагають часткового викладання українською мовою навіть у школах і садках з мовами меншин, законопроєкт передбачає навчання лише мовою меншини, а українську зводить до окремої дисципліни. Також він закріплює конкретну кількість студентів (вісім) для формування таких груп, що є нетиповим для законотворчої практики, оскільки такі  норми зазвичай встановлюються актами міністерського рівня.

Раніше Комітет Верховної Ради з питань освіти одностайно підтримав редакцію законопроєкту без спірних мовних положень. Однак згодом уряд, зокрема віце-прем’єрка Ольга Стефанішина та Офіс координації євроінтеграції, наполягли на поверненні мовних норм, погоджених під час перемовин з європейськими партнерами, включно з Угорщиною, попри заперечення депутатів з “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”, котрі не підтримали це рішення.

Попри це, в уряді не дали чіткої відповіді, чи зняття мовних обмежень призведе до припинення блокування євроінтеграції України з боку Угорщини.

Ніхто не заперечує потребу розумних компромісів з різними державами, чи тим більше захисту прав меншин. Але шлях постійних бездумних поступок, які закладають міни уповільненої дії, особливо на Закарпатті – це шлях в нікуди, — пояснив народний обранець.

Критики нової редакції закликали не голосувати за законопроєкт №13107-д і повернутися до узгодженої комітетом версії, котра відповідає як українському законодавству, так і міжнародним зобов’язанням.

Натомість, проваливши її, ми цілком можемо підтримати євроінтеграційний законопроєкт “Про професійну освіту” №13107 в редакції, схваленій освітнім комітетом на засіданні 8 квітня. Яка відповідає мовному й освітньому законодавству і міжнародним зобов’язанням України, — додав В’ятрович.

Нещодавно мовний омбудсман Тарас Кремінь заявив, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави. Омбудсман пояснив, що у 2024 році почали проявлятися ознаки уповільнення українізації.

• Згідно з дослідженням Work.ua, на українському ринку праці спостерігається зростання використання української мови, тоді як російська майже не зустрічається у текстах резюме та вакансій.
• Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що наклав штраф на таксиста у Києві, що відмовився обслуговувати пасажирок українською.
• З 1 січня 2024 року набрали чинності окремі положення статті 40 Закону України “Про медіа”, які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо, поінформував уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
• Кабмін запровадив зміни у проведенні іспиту на володіння державної мови. До нього додали завдання на написання тексту та збільшили тривалість.
• Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до українських телеканалів з закликом вести етери виключно державною мовою.