Мовний омбудсман Кремінь констатував уповільнення українізації

Джерело: Тарас Кремінь/Facebook

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави. Омбудсман пояснив, що у 2024 році почали проявлятися ознаки уповільнення українізації.

На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході – медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців, — наголосив він.

Однією з ключових ознак цього Уповноважений назвав скорочення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною (учні – на 17%, батьки – на 11%, вчителі – на 8%), зменшення показників використання української мови в освітньому середовищі, зросійщення інтернет-простору та соціальних мереж.

Окремо Кремінь зупинився на проблемах у мовному середовищі серед молоді: “Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті”.

Серед нагальних завдань державної мовної політики Уповноважений зазначив такі:

  • Забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
  • З метою завершення імплементації Закону необхідно: забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою станом на день набрання чинності Законом; забезпечити розробку та затвердження української правничої та медичної термінології, інших стандартів української мови; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи; завершити приведення законів, інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом.
  • Виконати рекомендацію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 та невідкладно встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин/ Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
  • Забезпечити впровадження в нормотворчу діяльність Українського правопису, затвердженого постановою уряду від 22 травня 2019 р. № 437.
  • Створити необхідні нормативно-правові та інституційні умови для вивчення української мови за кордоном, а також для державної сертифікації перевіряння та підтвердження рівня володіння української мови як іноземної.
  • Посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.
  • Утворити в структурі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України окремий підрозділ на рівні не нижче управління, до компетенції якого віднести питання формування та реалізації державної мовної політики.

Гарантії домінування та динамічного розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави, реалізація якого сприятиме національній безпеці та обороноздатності, — додав Уповноважений.

Він також наголосив на необхідності об’єднання зусиль задля утвердження української мови.

Єврокомісія найближчими тижнями представить державам-членам ЄС оновлені рекомендації щодо застосування нових правил надання тимчасового захисту для українців.

Під час масованого російського удару у ніч на 20 серпня українські військові збили всі крилаті “Калібри”. Водночас найбільшою загрозою залишається балістика, захист від якої залежить від постачання ракет для систем Patriot, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи наслідки ворожої атаки.

19 серпня та у ніч на 20 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника.

19 серпня сестра лідера КНДР Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила заяву українського президента Володимира Зеленського про плани Пхеньяна направити до Росії до 50 000 додаткових військових для участі у війні.

19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.