«Журналістика в Білорусі стала небезпечною для життя»: десятки репортерів за ґратами, тортури та заборони

Джерело: АР

Репресії проти незалежної журналістики в Білорусі набули безпрецедентного масштабу: десятки журналістів відбувають тривалі терміни ув’язнення у тяжких умовах, зазнаючи тортур, ізоляції, позбавлення медичної допомоги й контактів із родичами чи адвокатами.

Колишня журналістка білоруського державного телебачення Ксенія Луцкіна вийшла на свободу достроково після того, як знепритомніла у колонії через пухлину мозку. Ув’язнена на 8 років за звинуваченням у “змові з метою повалення влади”, вона провела у в’язниці лише половину терміну й була помилувана.

“Я буквально потрапила до колонії в інвалідному візку і зрозуміла, що журналістика в Білорусі стала справді небезпечною для життя професією”, — розповіла Луцкіна агентству AP у Вільнюсі, де нині мешкає.

Джерело: АР

За даними організації “Репортери без кордонів”, Білорусь — лідер у Європі за кількістю ув’язнених журналістів. Станом на зараз не менше 40 репортерів відбувають тривалі терміни, стверджує Білоруська асоціація журналістів.

Після протестів 2020 року, що спалахнули на тлі фальсифікованих виборів, президент Олександр Лукашенко розгорнув жорстоку кампанію придушення інакомислення: було затримано понад 65 тисяч осіб, понад 1 200 — визнані політичними в’язнями.

Журналістів не лише заарештовують, а й переслідують навіть після еміграції: білоруська влада відкриває справи заочно, вносить імена до міжнародного розшуку, конфісковує майно та чинить тиск на родичів.

Поширеним інструментом репресій стала стаття про “екстремізм”. Поширення матеріалів заборонених медіа, їх читання або навіть підписка можуть призвести до тюремного терміну до семи років.

Так, у грудні 2024 року було заарештовано всю редакцію популярного регіонального видання Intex-press у Барановичах — за нібито “сприяння екстремістській діяльності”.

Журналістка телеканалу “Белсат” Катерина Бахвалова, засуджена спочатку на два роки, отримала новий вирок на вісім років і три місяці — вже за обвинуваченням у державній зраді. За словами колишніх в’язнів, її неодноразово били та тримали в одиночній камері.

Ще один приклад — Анджей Почобут, кореспондент польського видання Gazeta Wyborcza, який має проблеми із серцем. Його ув’язнено на 8 років, частину з яких він провів у штрафному ізоляторі.

Також за ґратами перебуває головна редакторка колись найпопулярнішого в країні онлайн-видання Tut.by Марина Золотова. У 2023 році її засудили до 12 років позбавлення волі.

Джерело: АР

Багато журналістів втекли за кордон, утім навіть там зіштовхуються з тиском. Дехто, як Луцкіна, вивозить із собою родину: її 14-річний син, за її словами, повинен “навчитися відрізняти правду від брехні”.

“Білорусь перетворилась на сіру країну під сірим небом, де люди бояться всього і говорять пошепки”, — сказала вона.
“У в’язниці я відчувала менше страху, ніж ті, хто залишився на волі. Люди ходять з опущеними головами, бо бояться побачити кошмар, що відбувається навколо”.

За словами аналітика Валерія Карбалевича, Лукашенко розглядає політичних в’язнів як розмінну монету. У січні 2025 року, незабаром після початку другого президентського терміну Дональда Трампа, Лукашенко звільнив двох громадян США та журналіста Радіо Свобода у спробі покращити відносини із Заходом.

У січні Репортери без кордонів подали позов до Міжнародного кримінального суду проти білоруської влади, звинувативши її у злочинах проти людяності — зокрема тортурах, ув’язненні та переслідуванні журналістів.

“Рейди, арешти та насильство тривають п’ятий рік, і ситуація досягла абсурду”, — каже Андрій Бастунець, голова Білоруської асоціації журналістів. — “Навіть родини журналістів бояться публічності і просять не говорити про своїх близьких”.

Китайські вчені випробували новий тип водневої вибухівки, котра не містить ядерних матеріалів. Згідно з даними нового дослідження, бомба утворює розпечену вогняну кулю, яка світиться понад дві секунди, що у 15 разів довше, ніж типовий спалах тротилу.

На Буковині знайшли тіло курсанта з ознаками вогнепального поранення, який навчався в Національній академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Це вже другий випадок за тиждень.

Раптова заява Росії про негайне великоднє перемир’я стала, на думку аналітиків, черговим свідченням цинізму Москви у питаннях миру. Тимчасове припинення бойових дій, оголошене у суботу главою РФ Володимиром Путіним, викликало численні сумніви щодо його щирості та практичного втілення.

Європейський Союз обережно відреагував на оголошене главою РФ Володимиром Путіним великоднє перемир’я в Україні тривалістю 30 годин, заявивши, що Москва може припинити війну в будь-який момент, якщо справді цього прагне.

Російські військовослужбовці мають намір розчистити переправу через річку Чорний Жеребець на Донеччині, використовуючи “режим припинення вогню”, попереджають аналітики DeepState з посиланням на дані 66 окремої механізованої бригади.