Ресурсна угода США та України опинилася під загрозою зриву – FT
Джерело: Financial Times
Підписання рамкової угоди між США та Україною стосовно використання українських рідкісноземельних металів постало перед ризиком зриву в останній момент. Сторони вже були готові підписати документ.
Перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко 30 квітня прибула до Вашингтона для підписання угоди з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
Угода передбачає, що США та Україна шляхом розвитку українських природних ресурсів і створення спільного інвестиційного фонду “створюватимуть умови для збільшення інвестицій у видобуток, енергетику та пов’язані технології в Україні”.
Однак, ще під час польоту Свириденко, команда Бессента передала, що міністерка має бути готова підписати “усі документи або повертатися додому”, інформують джерела. Американська сторона наполягає на одночасному підписанні усіх трьох документів: рамкової угоди, окремої додаткової угоди про інвестиційний фонд і технічного документа.
Тоді як один зі співрозмовників, знайомий із позицією США, зазначив, що Україна, своєю чергою, намагалася переглянути умови, погоджені на вихідних. Нібито проблемними моментами, за його словами, залишаються питання управління фондом, механізм прозорості та простежуваність коштів. Одначе, якщо Україна погодиться на первісні умови, угода все ще може бути підписана вже в середу.
Водночас інше джерело поінформувало, що Україна не може підписати всі документи в середу, оскільки угода про інвестфонд потребує ратифікації парламентом.
Попри те, що рамкова угода не містить прямих гарантій безпеки від США, на які розраховував Київ, у документі все ж мовиться, що домовленість є “свідченням ширшої довгострокової стратегічної співпраці і відчутним свідченням підтримки США безпеки, добробуту, відновлення та інтеграції України у світові економічні структури”.
Фінальну версію документа погодили після того, як адміністрація Трампа пішла на поступку — до внеску США зараховуватимуть лише майбутню військову допомогу. Це стало важливою віхою у відносинах між Києвом і Вашингтоном після скасованої в лютому церемонії підписання попередньої версії — через публічну суперечку між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.
Днями Денис Шмигаль повідомив, що спірний пункт таки прибрали. Він виступив із Вашингтона після “важливої зустрічі” з Бессентом, на якій сторони обговорили фінальні деталі.
Раніше Україна та США підписали меморандум про наміри просувати угоду щодо інвестиційного фонду для розвитку українських природних ресурсів і енергетичних активів.
Згідно з новою редакцією документа, після набуття угодою чинності будь-яка нова військова допомога США — включно з постачанням озброєння, боєприпасів, технологій або підготовкою — зараховуватиметься як внесок США у фонд.
Президент Трамп, як зазначає Financial Times, дедалі більше розчарований затягуванням перемовин про припинення вогню і сумнівається в готовності президента РФ Володимира Путіна серйозно обговорювати мирну угоду, яку Трамп сподівався укласти протягом перших 100 днів свого нового терміну.
Днями видання Financial Times повідомляло, що Україна та США близькі до підписання рамкової угоди про використання рідкісноземельних металів уже цього тижня. Це стало можливим після того, як Київ отримав важливу поступку від адміністрації Дональда Трампа: доходи від угоди не враховуватимуться як компенсація за минулу військову допомогу.
- Президент США Дональд Трамп висловив невдоволення тим, що Україна досі не підписала фінальні документи щодо укладення угоди зі Сполученими Штатами про надра.
- Міністр фінансів США Скотт Бессент прокоментував домовленості з Україною щодо надр, заявивши, що президент Володимир Зеленський “зірвав те, що мало б бути найпростішою справою у світі” під час конфлікту з американським керівництвом у Білому домі.
- Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, як просуваються переговори зі США щодо угоди про корисні копалини. За його словами, угоду перевіряють на відповідність українському законодавству, до переговорів залучать юристів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.