Україна вперше долучилася до розробки Науково-технічної стратегії НАТО
Джерело: Міноборони
Фахівці системи Міноборони вперше взяли участь у розробці нового проєкту Науково-технічної стратегії НАТО завдяки привілейованому членству України в Організації НАТО з науки та технологій (STO).
У Міноборони пояснили, що науково-технічна стратегія є основним засадничим документом, що окреслює завдання, цілі Альянсу в цій сфері та механізми їх реалізації, а також визначає політику, яку впроваджуватиме Рада НАТО з науки та технологій у найближчі шість років.
Тож нині українські фахівці працюють над документом у співпраці з представниками STO.
Залученість наших фахівців засвідчує довіру та зацікавленість партнерів у більш тісній співпраці з науковцями системи Міноборони у сфері оборонних наукових досліджень і розробок. Консолідація зусиль та належна координація допоможе досягти прогресу в реалізації Науково-технічної стратегії НАТО, – прокоментував директор Департаменту військової освіти і науки Володимир Мірненко.
Він додав, що формування спільної наукової бази знань та проведення заходів наукової дипломатії сприятимуть євроінтеграційним процесам та загальній взаємосумісності з Альянсом. Крім того, це дасть змогу поліпшити оборонні спроможності України завдяки спільним науковим здобуткам і технологічним новаціям.
Довідка. STO – допоміжний орган НАТО, що працює для задоволення науково-технічних потреб Альянсу та держав-партнерів шляхом створення та розповсюдження передових наукових знань, технологічних розробок та інновацій.
- Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував НАТО після саміту у Вільнюсі через те, що Україні не надали запрошення щодо членства в альянсі.
- Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
- У Силах безпеки та оборони України запроваджено 287 стандартів НАТО, що перевищує показники деяких держав-членів Альянсу.
12 серпня голова Запорозької ОВА Іван Федоров повідомив, що обласний центр нині ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак за минулі роки. Унаслідок російського удару загинули семеро осіб, ще 24 мешканці міста зазнали поранень.
Росія почала імпортувати бензин з Індії, оскільки удари України по НПЗ викликають гострий дефіцит на внутрішньому ринку. Це перший випадок, коли Москва імпортувала пальне з південноазійської країни.
Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.