Виявлено патоген, здатний розкладати медичний пластик:під загрозою – імплантати та катетери

Джерело: Cell Reports

Мікробіологи з Лондонського університету Брунеля виявили супербактерію, здатну “їсти” пластик — зокрема той, що використовується в швах, стентах та імплантатах усередині людського тіла.

Вчені встановили, що стійка до антибіотиків бактерія синьогнійна паличка може “живитися” пластиком, що дозволяє їй виживати довше як у палатах лікарень, так і в організмах пацієнтів.

Дослідження показало, що штам синьогнійної палички (Pseudomonas aeruginosa), ізольований від пацієнта, здатен руйнувати полікапролактон (PCL) — пластик, який часто використовують у хірургічних швах, пов’язках, стентах, пластирах для доставки ліків та хірургічній сітці.

“Це означає, що ми маємо переосмислити, як патогени існують у лікарняному середовищі. Пластик, включаючи поверхні з нього, потенційно може бути джерелом їжі для цих бактерій. Такі патогени можуть виживати довше, а це значить, що будь-який медичний пристрій чи матеріал, який містить пластик, може бути вразливим до його руйнування”, – пояснив професор Ронан Маккарті, керівник дослідження.

Команда виділила фермент Pap1 зі штаму Pseudomonas aeruginosa, отриманого з рани пацієнта. В лабораторних умовах фермент зруйнував 78% зразка пластику всього за сім днів. Більш того, бактерія використовувала пластик як єдине джерело вуглецю — тобто фактично їла його.

Ця здатність “перетравлювати” пластик робить бактерію ще небезпечнішою. Дослідження показало, що фрагменти розкладеного пластику допомагали їй формувати міцніші біоплівки — захисні бактеріальні оболонки, які ускладнюють лікування інфекцій.

Pseudomonas aeruginosa належить до групи бактерій, що викликають більшість лікарняних інфекцій та мають стійкість до антибіотиків. Вона входить до критичного списку Всесвітньої організації охорони здоров’я для пріоритетного розроблення нових методів лікування. Ця бактерія є основною причиною інфекцій, пов’язаних із катетерами та апаратами штучної вентиляції легень — обидва пристрої містять пластик.

Наслідки відкриття виходять за межі лише одного типу пластику. Хоча команда підтвердила руйнування лише PCL, вони також виявили ознаки подібних ферментів у інших патогенах. Це означає, що й інші медичні пластики, зокрема з поліетилентерефталату або поліуретану, можуть бути вразливими до мікробного впливу.

Серед таких виробів:

  • кісткові імплантати та стоматологічні протези;
  • пов’язки для ран;
  • катетери;
  • грудні імплантати.

Як зазначається, здатність бактерій “їсти” пластик, ймовірно, допомагає їм виживати на поверхнях у лікарнях, що може спричиняти спалахи інфекцій. Професор Маккарті вважає, що варто зосередити увагу на використанні матеріалів, менш придатних для мікробного розкладу, а також почати перевірку патогенів на наявність таких ферментів, особливо у випадках незрозуміло тривалих спалахів.

  • Нове спільне дослідження виявило ключовий механізм захисту, який клітини використовують для збереження мітохондріальної ДНК (мтДНК) від пошкоджень.

У Лондоні під час зйомок чотирьох майбутніх фільмів про The Beatles відтворили культову обкладинку Abbey Road. Актори, які грають Джона Леннона, Пола Маккартні, Рінго Старра та Джорджа Гаррісона, пройшли тим самим пішохідним переходом біля знаменитої студії.

Міністерство внутрішніх справ США запропонувало вже цього року провести аукціон на право розвідки та можливого видобутку критичних мінералів на морському дні біля Північних Маріанських островів. Йдеться приблизно про 67 мільйонів акрів дна Тихого океану.

Спецпредставник США Джаред Кушнер заявив, що перші зрушення у реалізації плану щодо Гази можуть з’явитися вже протягом 30 днів, а повне роззброєння ХАМАС має відбутися впродовж 60–90 днів. Якщо угруповання не виконає своїх зобов’язань, Вашингтон може підтримати подальші військові дії Ізраїлю.

Петро Порошенко заявив, що Україна може входити в одну з найскладніших осеней за роки незалежності, та представив пакет пропозицій для підготовки держави до нової воєнної зими. Серед них – повернення 40 мільярдів гривень на закупівлю озброєння, прискорення оборонних розробок, захист бізнесу, підготовка громад і контроль за енергетичною стійкістю.

Президентка Молдови Мая Санду підтримала рішення полегшити транзит української аграрної продукції через країну, попри застереження місцевих фермерів. Вона заявила, що уряд має захистити молдовських виробників, але Кишинів не може “повернутися спиною” до України під час війни.