Расмуссен розкритикував повільну підготовку до розміщення європейських військ в Україні

Джерело: Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю Радіо Свобода

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен висловив занепокоєння стосовно затримки у підготовці до можливого розміщення європейських військ в Україні після досягнення режиму припинення вогню.

За словами Расмуссена, ключові аспекти, зокрема мандат майбутньої місії, умови участі країн та конкретні держави-учасниці досі не визначені публічно.

Я не хочу, щоб коаліція охочих перетворилася на коаліцію очікування… Зазвичай у Європі ми витрачаємо багато часу на обговорення та розмови, і занадто мало зусиль витрачається на вжиття заходів, – додав він.

Система безпеки Європи, за словами колишнього генсека НАТО, нині зазнає фундаментальних змін.

Занадто тривалий час ми покладалися на модель, котра більше не працює – поєднання дешевої енергії з Росії, дешевих товарів з Китаю та дешевої безпеки з боку США, – пояснив він, закликавши до зміцнення оборонного потенціалу європейських країн і посилення єдності.

Расмуссен попередив, що російські оборонні інвестиції зараз більші, ніж сукупні оборонні інвестиції решти Європи.

Ми повинні щонайменше подвоїти європейські інвестиції в оборону. Я знаю з досвіду спілкування з Путіним та іншими автократами, що вони поважають лише силу, єдність та тверду позицію… Якщо ми діятимемо спільно — тоді зможемо протистояти, – резюмував він.

Зауважимо, за даними ЗМІ, британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”.

Загалом вже більш як 30 країн вже виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну, повідомив представник прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.

Додамо, президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що розміщення миротворчих військ в Україні, котре запропонували Велика Британія та Франція в межах угоди про припинення вогню з Росією, – це питання, яке має вирішити Київ, а не Москва.

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що тверді зобов’язання з’являться, коли буде чіткий план.

Глава Росії Володимир Путін заявив днями, що в принципі підтримує пропозицію Вашингтона щодо 30-денного припинення вогню з Україною, однак, висунув “кілька важливих умов”.

Про готовність відправити в Україну миротворців раніше заявили кілька європейських країн, зокрема Велика Британія, Франція, Данія та Швеція. США ведуть у ці дні переговори з Росією та Україною щодо умов закінчення війни.

Зауважимо, раніше Стармер наголосив на необхідності створення так званої “Коаліції Волі” для надання Україні гарантій безпеки у разі можливого припинення вогню, укладеного за посередництва США. До такої коаліції можуть увійти Велика Британія, Франція та “ще одна-дві країни”, які працюватимуть з Україною над планом припинення бойових дій. Деякі європейські країни мають діяти швидше, ніж загальний темп ЄС, щоб уникнути зволікання, додав глава уряду.

17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Раніше Стармер заявив, що Велика Британія та Франція працюватимуть спільно з Україною, щоб представити мирний план США.

За словами прем’єра, після обговорень із Зеленським, Трампом і Макроном досягнуто домовленості про те, що Велика Британія разом із Францією та, “можливо, одним або двома іншими” країнами працюватимуть з Києвом, щоб зупинити війну. Далі цей мирний план представлять США.

Стармер заявив, що США мають надати гарантії безпеки у разі, якщо Європа погодиться розпочати в Україні миротворчу операцію. Стармер зазначив, що вважає своїм завданням виступити мостом між президентами України та США. Водночас глава британського уряду додав, що не вважає поведінку Зеленського у Вашингтоні неправильною. На думку Стармер, Дональд Трамп хоче бачити міцний мир в Україні, попри його риторику та ставлення до Зеленського.

Окрім того, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз також підтвердив, що його уряд відкритий до обговорення миротворчих ініціатив.

Тоді як прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без її офіційного вступу до Альянсу. Глова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.

Додамо, німецький оборонний концерн Rheinmetall готовий взяти участь у забезпеченні міжнародної миротворчої місії після закінчення війни Росії проти України, заявив у Дюссельдорфі голова компанії Армін Паппергер.

Днями президент Франції Емманюель Макрон заявив, що запропоновані миротворчі сили будуть здатні дати відсіч російському вторгненню, якщо Москва вирішить знову напасти на Україну.

За даними ЗМІ, деякі високопосадовці з адміністрації президента США Дональда Трампа скептично ставляться до зацікавленості Кремля припинити війну в Україні, а відтак закликають лідера Штатів проявити жорсткішу позицію щодо РФ.
Державний секретар США Марко Рубіо застеріг Росію від затягування з переговорами про припинення вогню.
Розміщення миротворчих військ в Україні, котре запропонували Велика Британія та Франція в межах угоди про припинення вогню з Росією, – це питання, яке має вирішити Київ, а не Москва, заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Французький президент Емманюель Макрон повідомив, що низка європейських та неєвропейських країн висловила бажання приєднатися до коаліції для розгортання військ в Україні.
Дипломати з Пекіна звернулися до ЄС щодо участі у миротворчому контингенті в Україні.
1 березня президент Чехії Петер Павел наголосив на необхідності сформувати “широку коаліцію” країн-союзниць з метою підтримки “справедливого миру в Україні”.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.